Життя і творчість Бориса Грінченка. Багатогранність діяльності Життя і творчість Бориса Грінченка. Багатогранність діяльності. Утвердження прагнення людини до любові, добра в оповіданні «Каторжна» нан

Борис Дмитрович Грінченко (09.12.1863 – 06.05.1910) Народився на хуторі Вільховий Яр (Харківщина) у збіднілій дворянській родині, де розмовляли російською мовою.

Дитинство У 5 років навчився читати й писати. Виховувався на кращих зразках світової літератури: творах Дж. Байрона, В. Скотта, В.Гюґо, М. Гоголя, О. Пушкіна, М. Некрасова. У 13 років прочитав «Кобзар» Т.Шевченка, під його впливом почав писати тільки українською.

Навчання 1874-1879 рр. навчання в Харківській реальній школі. З п'ятого класу виклю­чили й ув'язнили за читання й розповсюдження забороненої літератури.

Навчання Утратив право навчатися далі. Самотужки вчився. 1881р. – екстерном склав екзамен на звання народного вчителя при Харківському університеті. Учительській діяльності присвятив понад 10 років (1881 – 1893).

Педагогічні праці «Яка тепер народна школа на Вкраїні?» (1896) «На беспросветном пути. Об украинской школе» (1905) «Народні вчителі і українська школа» (1906) «Українська граматика до науки читання й писання» (1907) «Рідне слово» - перша книжка для читання українською мовою (разом із дружиною Марією Загірньою)

Чернігівський період З 1894р. працює у Чернігівському губернському земстві. Організовує Чернігівську українську громаду – таємний антиурядовий політичний гурток (подружжя Грінченків, Коцюбинських, інші діячі). Організовує видавництво (45 назв, приблизно 200 тисяч примірників, понад 50 книжок для народу).

Фольклорні та етнографічні матеріали «Етнографічні матеріали» - три томи (1895, 1897, 1898); фольклорні збірники: «Думи кобзарські» (1897), «Веселий оповідач» (1898), «Із уст народа» (1900) тощо.

Чернігівський період Упорядковує разом з дружиною, письменницею Марією Загірньою, «Каталог музею української старовини В.В.Тарновського» (1900) (вря­тували від загибелі 758 лише шевченківських експонатів).

Київський період 1902 р. – переїздить до Києва. 1905 – 1907 рр. – бере участь у національно-визвольних змаганнях. 1906 – 1909 рр. – засновує і очолює київську «Просвіту». Очолював Всеукраїнську учительську спілку.

Київський період 1907–1909 рр. – укладає «Словарь української мови» в чотирьох томах (відзначено премією Російської Академії наук). Активна редакторська праця у газеті «Громадська думка» та журналі «Нова громада».

Київський період 1905 р. – переслідування і арешт доньки Насті. 1908 р. – смерть доньки від туберкульозу, смерть онука. 6 травня 1910 р. помер від сухот в Італії.

Творчий доробок Б.Грінченка Поетичні твори Збірки «Пісні Василя Чайченка», «Під сільською стріхою», «Нові пісні і думи Василя Чайченка», «Під хмарним небом», «Пісні та думи», «Хвилини». Прозові твори Дилогія «Серед темної ночі», «Під тихими вербами»; повісті «Сонячний промінь», «На розпутті», «Брат на брата»; оповідання (близька 50) «Без хліба», «Олеся», «Каторжна», «Дзвоник», «Украла» та інші. Наукові, педагогічні праці «Етнографічні матеріали», «Література українського фольклору», «Галицькі вірші», «Яка тепер народна школа в Україні?» «Словарь української мови в 4-х томах»

Творчий доробок Б.Грінченка Переклади Вільно володів слов'янськими мовами, німецькою, французькою В останні роки вчив італійську Переклади Фрідріха Шиллера, Герхарта Гауптмана, Моріса Метерлінка, Генріка Ібсена, Йоганна Вольф­ганга Ґете, Генріха Гейне, Віктора Гюґо, Даніеля Дефо, Олександра Пушкіна та ін.

Творчість Б.Грінченка 6 поетичних збірок Псевдоніми: Василь Чайченко, П.Вартовий, І.Перекотиполе. 1881р. – дебютував як поет у часописі «Світ», вірші «Доки», «До праці»: Праця єдина з неволі нас вирве: Нумо до праці, брати! Годі лякатись! За діло святеє Сміло ми будемо йти!

Поетична творчість Б.Грінченка Програмні народницькі дидактичні поезії Мають суспільне звучання Картини недолі українського народу спонукають на боротьбу, протест, обстоювання народних прав. Убогії ниви, убогії села, Убогий, обшарпаний люд, — Смутнії картини, смутні-невеселі, А інших не знайдеш ти тут… То ріднії села, то ріднії люди, То наша Вкраїна сама... Поетична тональність мінорна – «Смутні картини» (1883):

Тематика оповідань Із сільського життя («Без хліба», «Хата», «Грицько», «Підпал», «Украла»); праця шахтарів і життя шахтарських дітей («Панько», «Батько та дочка», «Серед чужих людей»); діяльність сільських учителів («Непокірний», «Екзамен»); твори для дітей і про дітей («Олеся», «Грицько», «Кавуни»).

«Каторжна» (1888) Беззахисність і вразливість людської душі (життя дівчинки-сироти Докії). Після смерті матері, приходу мачухи семирічна дитина замкнулась у собі: дивилась «все з-під лоба», «у землю очі втупивши», «Ні пари з уст! Ні сльозинки з очей, мов їй і не болить!» Усі називали «каторжна» (1-й абзац – 6 разів) Каторжна — «злий, поганий».

Гірке дитинство і безвідрадна юність Композиція І частина Гірке дитинство і безвідрадна юність Горнеться до дітей – ті знущаються. Півторарічний брат – мачуха научає: «Бий кулачком, кулачком її…». Кущ калини зрубала мачуха – єдину дитячу радість. Докія Зацькована, нескорена, самотня, відчуває страждання і відчай

Віддана, щира, довірлива Композиція ІІ частина Кохання до Семена Задивлялися «…на її стан високий, рівний, на її очі темні, на коси чорні, на брови». Хлопець-шахтар поставився до неї по-людськи. Покохала його щиро і віддано. Докія Віддана, щира, довірлива

Композиція ІІІ частина Зрада, помста, загибель Підла чоловіча зрада, ще й назвав «каторжною» – остання крапля у чаші людського терпіння. Помста – підпалює хату, де відбуваються вечорниці. Згадала про маленьку дівчинку Саньку – безвинне створіння – і гасить власним тілом вогонь. Останні слова Докії: «За що?» Докія Прихильність до малої дитини перемагає кривдників. Керувалася добром і любов'ю, віддала своє життя заради інших

«Каторжна» У центрі уваги – не стільки подія, скільки почуття, внутрішній стан героя, його реакція на події. Докія не розуміє, за що страждає, навіщо, чим вона відрізняється від інших. Не отримала любові ні від рідних, ні від однолітків, ні від коханого, але хотіла любити й віддавати любов іншим. Гине через вболівання за тих, хто був до неї байдужим і черствим. «За що стільки муки, горя та сліз додають людям люди, коли й так життя таке коротке і таке сумне?» (Б.Грінченко)

Життя і творчість Бориса Грінченка. Багатогранність діяльності Життя і творчість Бориса Грінченка. Багатогранність діяльності. Утвердження прагнення людини до любові, добра в оповіданні «Каторжна» Виберіть одну правильну відповідь 1. Під чиїм впливом Б.Грінченко почав писати тільки українською мовою? А батька Б матері В І.Нечуя-Левицького Г Т.Шевченка 2. Яке товариство створив і очолив Б.Грінченко у Києві? А «Просвіта» Б Наукове товариство імені Т.Шевченка В «Унія» Г «Народна воля» 3. Яка праця Б.Грінченка була відзначена премією Російської Академії наук? А «Етнографічні матеріали» Б «Словарь української мови» В «Із уст народа» Г «Пісні Василя Чайченка»

5. Жанр твору «Каторжна» А оповідання Б новела В повість Г нарис Життя і творчість Бориса Грінченка. Багатогранність діяльності. Утвердження прагнення людини до любові, добра в оповіданні «Каторжна» Виберіть одну правильну відповідь 4. Якій рослині Докія виповідала своє горе? А вербі Б горобині В калині Г березі 5. Жанр твору «Каторжна» А оповідання Б новела В повість Г нарис

Життя і творчість Бориса Грінченка. Багатогранність діяльності Життя і творчість Бориса Грінченка. Багатогранність діяльності. Утвердження прагнення людини до любові, добра в оповіданні «Каторжна» Г А Б В