Кіноповість О.П.Довженка “Зачарована Десна” Кіноповість О.П.Довженка “Зачарована Десна”

Десна

Жанр кіноповісті Цей жанр – винахід О. П Жанр кіноповісті Цей жанр – винахід О.П.Довженка Це така видозміна класичної повісті, в якій є і сюжет, і в ньому – розкриття характерів, інші компоненти цього виду епічного твору, але вирішальним у кіноповісті все ж є кадр, докладно описаний епізод-картина, за сукупністю яких можна простежити і сюжет, і розкрити образи

Інакше кажучи, кіноповість – своєрідний сценарій, за яким режисер з операторами знісають фільм Водночас її можна читати як прозу

Надрукована “Зачарована Десна” у 1956 році у третьому номері журналу “Дніпро”, вийшла окремою книгою – 1957 р.

Автобіографічний твір, спогади письменника про своє дитинство, перші кроки пізнання життя, що переростає в авторські роздуми – про “тяжкі кайдани неписьменності і несвободи”, інші лиха й страждання трудових людей України, і разом з тим – багатство їхніх душ, моральне здоров’я, внутрішню культуру думок і почуттів

Кіноповість “Зачарована Десна” – гімн землі і людям Кіноповість “Зачарована Десна” – гімн землі і людям

Проблеми, що підняті у творі: - формування народу; - природа і людина; - виховання працею

Ідея: Заклик любити, шанувати все те, що робить людину духовно багатою, щасливою, не забувати своїх коренів, щоб стати гідним сином своєї землі

Кіноповість народилася з письменницьких спогадів, викликаних “довгою розлукою з землею батьків”, бажанням “усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел”

Особливість твору – наявність двох ліричних героїв (малий Сашко як носій спогадів і зрілий майстер, що пропускає спогади через свій гіркий життєвий досвід)

Кіноповість – повість, що написана з урахуванням специфіки кіно як сценарій до кінофільму

Михайло Грох, “Зачарована Десна”

Будинок у селищі Сосниці Чернігівської області, в якому народився Довженко

Сам Довженко визнавав, що писав писав твір про своїх рідних – матері і сестри, про що повідомляв їм у листах від 9 листпада 1946 і 3 квітня 1947 років “Пишу одну повість про діда, батька, матір і про все, одне слово, наше сосницьке життя, коли я був маленьким...”

Будинок Довженків в Чернігівській області

Розповідь ведеться від першої особи Основна частина твору є сповідальною

І.Босх, “Сім смерних гріхів. Ад”

Повість закінчується таким внутрішнім монологом-звертанням до ріки Довженкового дитинства:

“Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальську розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив зорі на перекинутому небі...”

Десна

Ця повість – диво Диво, яке створювалося впродовж усього життя в глибинах його душі Її “соками повість живилася так природно, як плід на дереві” (Іван Кошелівець)

“Зачарована Десна” “випливала” з української міфології роду, його історичної пам’ті, культу предків, з народної творчості, національних звичаїв та обрядів, зрештою, - з української ментальності

Максим Рильський зауважив, що ці твори Довженка (а “Зачарована Десна” в першу чергу), “пронизані звуками пісень” і часто важко визначити, де власне Довженкове переходить у народну пісню, наприклад:

“Шукай мене, моя мати, в степах край дороги Там я буду, моя мати, тричі зимувати, своїм чубом кучерявим степи устилати”

Фрагмент гравюри О. Довженка

Кіноповість “Зачарована Десна” вабить щирим ліризмом і гумором

Неперевершені за майстерністю описи природи, поетизація сільського побуту, - садіння овочів, ловля риби, сінокіс, дивовижні персоніфіковані видіння – підслухана розмова коней, “побачений” на березі Десни лев, “скульптурні” портрети дідак, батька, мами, гомеричні прабабині прокльони, рівних яким нема в нашій літературі

“Автопортрет” К.Білокур.”Квіти за тином”

“Автопортрет” К.Білокур. “Хата в Богданівці”

Прочитайте ліричний опис сільського городу Довженко бачить очима кінорежисера й буквально змальовує цікаві кадри, маючи власну точку зору на красу

Мати О.Довженка

К.Білокур. “Хата в Богданівці”

К.Білокур.”Квіти за тином”

Розкрийте образ матері Зупиніться на її ставленні до книги, до святості хліборобської праці, до ворожбицтва, до жебраків

Кого мати називала “рідними ворогами” і як пояснювала зміст картини, яка називалася “Страшний Суд”

Фру “Страшний суд”

Мікеланджело Буанарроті, “Страшний суд”

і у верхній частині якої було зображено рай, а у нижній – пекло і у верхній частині якої було зображено рай, а у нижній – пекло? Кого впізнавала мати на цій картині? Чому матері хотілося бути обраною Богом і з якої причини вона взялася лікувати людей? Що з того вийшло?

“Багато я бачив гарних людей, але такого, як батько, не бачив Голова в нього була темноволоса, велика і великі розумні сірі очі, тільки в очах чомусь завжди було повно смутку... Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий Тіло біле, без єдиної точечки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкі. Щедрі Як гарно ложку ніс до рота... Жарт любив, точене влучне слово Такт розумів і шанобливість...”

Батьки та сестра

Батько О.Довженка

Яким постає у творі Петро Довженко. Чи ідеалізує батька автор Яким постає у творі Петро Довженко? Чи ідеалізує батька автор? Чому наділяє романтичними рисами? Чи вірите ви в те, що Петро Довженко міг поховати дітей без священика? Чому такий епізод введено у твір?

Прочитайте прокльони прабаби Марусини від слів: “ Куди ти тютюн ламаєш, бодай тобі руки і ноги поламало!...” до слів: “ Баба хрестилася в небо з такою пристрастю, аж торохтіла вся од хрестів”

Дайте характеристику колоритному образу прабаби Марусини Як ви думаєте, вона дійсно не любила малого й бажала зла Сашкові? У чому полягав “талант” цієї жінки? Як саме у “Зачарованій Десні” за допомогою гепербол розкрито страшну силу прокльонів?

Сашко вперше нагрішив: у городі вирвав рядок моркви, бо так хотілося їсти Прабаба помітила і, за своєю звичкою, посилає на нього прокльони, а тим часом “в малині лежав повержений з небес маленький ангел і плакав без сліз З безхмарного блакитного неба якось несподівано упав він на землю і поламав свої тоненькі крила коло моркви Це був я” О. Довженко Автопортрет

Всі грішні в родині, у кожного своя провина До цього часу “фактично святим був на всю хату один я І от скінчилась моя святість Не треба було трогати моркви Хай би собі росла А тепер я грішний Що ж мені буде?” О. Довженко Автопортрет

Розкрийте образи Довженкових дідів –Семена і Тараса Що вам найбільше сподобалося в їх характерах?

Дід говорив Сашкові: “Цить, Сашко, не плач, поїдемо на сінокіс, да накосимо сіна, да наберем ягід, да наловимо риби, да наваримо каші”

О. Довженко Автопортрет

Яким було дитинство Довженка Яким було дитинство Довженка? Які чинники вплинули на формування його таланту?

Домашнє завдання: 1.Вміти аналізувати образи і проблематику кіноповісті “Зачарована Десна”