Створення оптимального освітнього середовища для формування ключових та предметних компетентностей молодших школярів на уроках природознавства за новим Державним стандартом початкової загальної освіти Заступник директора з навчально – виховної роботи НВО – ЗШ І – ІІІ ступенів №31 з гімназійними класами Табальчук С.В.

Значення курсу природознавства у початковій школі Значення курсу природознавства у початковій школі Курс природознавства в початковій школі відіграє особливо важливу роль в становленні особистості, розвитку пізнавального відношення та виховання дитини. Природознавство вивчає природу як єдине матеріальне ціле, розглядає його в розвитку, у часі й просторі.

Основна ідея шкільного предмета “Природознавство” Основна ідея шкільного предмета “Природознавство” розкриття об'єктивно існуючих зв'язків між неживою й живою природою, пояснення впливу всіх компонентів природи на трудову діяльність людини, основа для вивчення природних дисциплін у середній школі (географії, біології).

Програма навчального предмета «Природознавство» розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, її зміст структурований за спірально-концентричним принципом, який передбачає неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем відповідно до вікових особливостей дітей.

Головною метою «Природознавства» визначено формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих завдань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. Вона досягається шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховних цілей.

Завдання предмету “Природознавство”: формування дослідницьких умінь і здатності учнів спостерігати за об'єктами та явищами живої і неживої природи; формування досвіду навчально-пізнавальної і практичної природоохоронної діяльності учнів; формування способів навчально-пізнавальної діяльності учнів; формування мисленнєвих дій та операцій шляхом аналізу, порівняння, узагальнення й класифікації природних об'єктів; вироблення уміння розкривати причиново-наслідкові зв'язки у природі; формування навичок самостійної роботи учнів з інформацією.

Освітні, виховні й розвивальні завдання навчання природознавства в початкових класах відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти: виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе; формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини; розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування; забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою; оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.

Змістові лінії освітньої галузі "Природознавство" : "Об’єкти природи"; "Взаємозв’язки у природі"; "Земля - планета Сонячної системи"; "Україна на планеті Земля"; "Рідний край"; "Охорона і збереження природи"; "Методи пізнання природи".

Основна вимога до вчителя, який викладає природознавство: Основна вимога до вчителя, який викладає природознавство: вміння володіти словом; необхідно свої думки виражати коротко, точно, логічно, словесний опис природничого поняття повинен збігатися з тим, що діти спостерігають у реальному часі та просторі.

Значення уроків природознавства в початковій школі: Значення уроків природознавства в початковій школі: цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання учнів; формування відповідальності за збереження навколишнього середовища; виховання поваги до праці, людей праці, формування в учнів певних трудових умінь і навичок.

Умови побудови уроків природознавства Умови побудови уроків природознавства Процес навчання будується на основі проблемно-пошукової діяльності молодших школярів. Серцевиною уроку є взаємодія вчителя і учнів. Розвиток діалогічних взаємостосунків між вчителем та учнями під час вирішення проблеми. Вміння вчителя створювати проблемну ситуацію. Здатність організувати обговорення і розв’язання проблемної ситуації учнями.

Шляхи розв’язання проблемної ситуації через проблемне викладання знань учителем; через організацію частково-пошукової діяльності; через організацію дослідницької діяльності шляхом спостереження учнів у природі чи за результатами самостійного досліду; через самостійну пошукову діяльність.

Забезпечення вивчення навчального матеріалу Використання наочного та додаткового матеріалу. Додаткові дані про предмети та явища неживої і живої природи. Загадки, ребуси, кросворди, чайнворди.

Шляхи формування природознавчої компетентності молодшого школяра Проведення дослідницького практикуму. Співпраці з батьками. Проведення екскурсій. Використання місцевого природознавчого та краєзнавчого матеріалу. Використанням сучасних освітніх технологій (розвиток критичного мислення та креативності, проблемний підхід, проектні технології).

Форми проведення навчальних занять з природознавства: спостереження за природою; дидактичні ігри; уроки-подорожі; усні журнали; репортажі з місця подій; святкування дня Землі (космонавтики, прильоту птахів ...); власні дослідження; творчі завдання, екологічні акції тощо. Інтерактивні методики навчання на уроках природознавства: робота в групах, парах; застосування інноваційних методів; використання інформаційно-комунікаційних засобів; проведення досліджень учнями; упровадження проектної технології.

Демонстраційні та дидактичні матеріали: обладнання для проведення дослідницької роботи (пробірки, скло, спиртівки, лупа (5-8 одиниць), термометри для вимірювання температури повітря, води; ємкості для води, піску, каміння, грунту тощо). гербарії рослин; колекції гірських порід рідного краю; набори для догляду за кімнатними рослинами (лійки, прилади для оприскування рослин; палички, лопатки для підпушування грунту; миски, ганчірки тощо); 5-8 різновидів кімнатних рослин з чітко виділеними наземними органами (листок, стебло, квітка), таблички з назвами рослин; набори таблиць.

Вимоги до підготовки вчителя до уроків природознавства визначає їх дидактичну мету, розвивальні та виховні завдання; зміст та обсяг нового навчального матеріалу, який має бути засвоєний на уроці; встановлює основні лінії зв’язку з матеріалом, котрий попередньо вивчили учні; добирає питання для повторення; а також окреслює структуру уроку та основні методи навчальної роботи на кожному етапі уроку з урахуванням рівня підготовки учнів; розподіляє навчальний час на окремі види роботи; добирає і готує необхідні наочні посібники до уроку, додаткову літературу, матеріал для самостійної роботи учнів .

Шляхи забезпечення результативності уроку продумування режиму діяльності учнів; правильний розподіл часу на уроці ; визначення оптимального використання елементів, його структури; чергування видів діяльності; продумана тривалість етапів уроку та окремих завдань; творча діяльність та врахування інтересів учнів.

Критерії ефективності уроку високе наукове обґрунтування стратегій і тактики керування пізнавальною діяльністю учнів на основі закономірностей та принципів навчання; напружена, досконало організована й результативно пізнавальна праця всіх учнів із врахуванням психологічних можливостей молодшого школяра; ретельна діагностика причин, що впливають на якість занять, прогнозування ходу й наслідків навчально-виховного процесу, вибір на цій основі досконалої технології досягнення запроектованих результатів; творчий, нестандартний підхід до розв’язання конкретних завдань відповідно до наявних умов та можливостей; обґрунтований вибір, доцільне застосування необхідного і достатнього для досягнення мети комплексу дидактичних засобів; диференційований підхід до окремих груп учнів, дійова індивідуалізація педагогічного впливу на основі діагностики реальних можливостей, проектування конкретних зрушень, контроль запланованих результатів; ефективне використання кожної хвилини навчального заняття; атмосфера демократизму, змагання, діловитості, стимулювання, дружнього спілкування, висока відповідальність усіх учасників навчально-виховного процесу за результати спільної праці.

Види додаткового матеріалу диференційовані завдання, творчі вправи, інформація, пов’язана з подіями сьогодення, залучення спостережень учнів тощо.

Особливості предметного уроку різнобічне вивчення конкретного тіла або явища природи (виявлення ознак, властивостей структури, встановлення зв’язків і залежностей з іншими об’єктами, умов існування або протікання, походження, способів добування або вирощування, важливості людини); робота з натуральними, живими природними об’єктами (використання гербарних та колекційних зразків).

Вимоги до дослідів досліди повинні бути безпечними і нешкідливими; у вивчені рослин і тварин перевагу слід давати живим об’єктам; проводити порівняння предметів, що вивчаються, одного з одним та з раніше вивченими; досліди повинні бути апробовані самим учителем до їх проведення в класі.

Проведення уроків - екскурсій на початку вивчення теми, наприкінці вивчення теми, коли матеріал вже вивчено в класі, найдоцільніше проводити дослідницьку екскурсію на початку вивчення теми.

вивчати та цінувати природу, спершу необхідно Якщо ви хочете вивчати та цінувати природу, спершу необхідно зрозуміти мову, на якій вона говорить. Річард Фейнман