Робота з Windows Файл, папка

Файлова система Фа́йлова систе́ма — спосіб організації даних, який використовуються операційною системою для збереження інформації у вигляді файлів на носіях інформації. Також цим поняттям позначають сукупність файлів та директорій, які розміщуються на логічному або фізичному пристрої.

Файлова система Cтворення файлової системи відбувається в процесі форматування. В залежності від організації файлів на носії даних, файлові системи можуть поділятись на: ієрархічні файлові системи - дозволяють розміщувати файли в каталоги; пласкі файлові системи - не використовують каталогів; кластерні файлові системи - дозволяють розподіляти файли між кількома однотипними фізичними пристроями однієї машини; мережеві файлові системи - забезпечують механізми доступу до файлів однієї машини з інших машин мережі; розподілені файлові системи - забезпечують зберігання файлів шляхом їх розподілу між кількома машинами мережі.

Класифікація файлових систем За призначенням файлові системи можна класифікувати на наступні категорії: Для носіїв з довільним доступом (наприклад, твердий диск): FAT32, HPFS, ext2 і ін. Останнім часом поширилися журнальовані файлові системи, такі як ext3, Reiserfs, JFS, NTFS, XFS. Для носіїв з послідовним доступом (наприклад, магнітні стрічки): QIC. Для оптичних носіїв — CD і DVD: ISO 9660, HFS, UDF. Віртуальні файлові системи: AEFS і ін. Мережні файлові системи: NFS, SMBFS, SSHFS, Gmailfs.

Дані на ПК структуровані наступним чином: Файл Папка (каталог) Папки Файли

Файл Особливістю Windows є так званий об’єктно- орієнтований принцип, коли будь-які дані на ПК (об’єкти) повинні мати своє ім’я. Файл (від англ. File- досьє, набір документів) – це програма або організована сукупність даних, що має свою назву (ім’я) і зберігається на пристроях зовнішньої пам’яті як єдине ціле. Розрізняють програмні файли і файли даних. В термінах Windows файли даних називають документами

Файлова система Windows Назва файлу – це ідентифікатор, що використовується для звернення до файлу Назва файлу Ім’я, яке надав користувач • Розширення файлу (тип) Приклад: Proba.txt, Список.doc тощо

Ім’я файлу найчастіше характеризує внутрішній його зміст

Розширення (тип) файлу використовується для класифікації файлів, визначення належності до певної групи із загальними ознаками, утворюється не більше ніж із трьох символів. Тип файлу визначає користувач або програма, в якій створювався файл.

Каталоги (папки) Це спеціальне місце на диску, в якому реєструються всі відомості про файли (ім’я, розмір, властивості тощо). У Windows сама папка може мати ім’я і зберігатися в іншій папці разом з іменами звичайних файлів. У цьому випадку утворюється ієрархічна деревоподібна структура:

Каталог може бути одночасно і підкаталогом, і надкаталогом, наприклад, каталог UKRAINE є підкаталогом по відношенню до каталогу TEACHER і надкаталогом до каталогу ABC Кореневий каталог Каталоги 1 рівня Каталог 2 рівня Autoexec.bat Config.sys Gran1.exe Gran1.hlp Lexdrill.exe Lexdrill.txt Каталог 3 рівня

Кореневий каталог – це головний каталог кожного диску Кореневий каталог – це головний каталог кожного диску. В ньому реєструються звичайні файли і каталоги 1 рівня. У каталогах 1 рівня, в свою чергу, реєструються звичайні файли і каталоги 2 рівня і т. д. Імена каталогів, включених один в інший, відділяються символом “\” Наприклад, TEACHER\UKRAINE\ABC

Шлях (маршрут) до файлу – це послідовність з імен каталогів від кореневої папки до тої, в якій знаходиться потрібний файл Накопичувач – пристрій зовнішньої пам’яті, на якому зберігаються файли. Накопичувачі прийнято позначати літерами англійського алфавіту з наступною двокрапкою: А: і В: - дисководи для флопі-дисків; C: .. Z: - логічні диски вінчестера, пристрої для оптичних магнітооптичних, змінних дисків, логічні лиски мережі. Повне ім’я (специфікація) файлу – це назва накопичувача, шлях до файлу і сама назва файлу: C:\TEACHER\UKRAINE\lexdrill.exe Поточна папка – та, з якою в даний час працює користувач