Михайло Вербицький

Оте́ць Миха́йло Верби́цький (*4 березня 1815, Явірник Руський — †7 грудня 1870) — композитор, громадський діяч, автор гімну України «Ще не вмерла Україна». 4 березня1815Явірник Руський7 грудня1870композиторгромадський діячавторгімну України«Ще не вмерла Україна»4 березня1815Явірник Руський7 грудня1870композиторгромадський діячавторгімну України«Ще не вмерла Україна» Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 року у селі Явірник Руський, на Надяснні, де його батько Михайло був священиком. Коли Михайлові виповнилося 10 років, помер батько і ним та його молодшим братом Володиславом заопікувався їх далекий родич перемишльський владика Іван Снігурський, один з найяскравіших діячів Української греко-католицької церкви. Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 року у селі Явірник Руський, на Надяснні, де його батько Михайло був священиком. Коли Михайлові виповнилося 10 років, помер батько і ним та його молодшим братом Володиславом заопікувався їх далекий родич перемишльський владика Іван Снігурський, один з найяскравіших діячів Української греко-католицької церкви.Явірник РуськийНадяснніІван СнігурськийЯвірник РуськийНадяснніІван Снігурський У 1828 році при перемиській катедрі владика Іван Снігурський заснував хор, а згодом і музичну школу, в яких співав і навчався Михайло. Уже на Великдень наступного 1829 року цей хор з великим успіхом дебютував в урочистому богослуженні, де Вербицький разом з Іваном Лаврівським виступили як солісти У 1828 році при перемиській катедрі владика Іван Снігурський заснував хор, а згодом і музичну школу, в яких співав і навчався Михайло. Уже на Великдень наступного 1829 року цей хор з великим успіхом дебютував в урочистому богослуженні, де Вербицький разом з Іваном Лаврівським виступили як солісти

М. Вербицький народився в с. Улюч, тепер територія Польщі. Саме духовні концерти Бортнянського найбільше вплинули на музику Західної України і світогляд Вербицького зокрема. Адже тоді, коли в церквах панувало одноголосся (самолівка) та простеньке двоголосся (єрусалимка), творчість Бортнянського представила високопрофесійне багатоголосся. Саме духовні концерти Бортнянського найбільше вплинули на музику Західної України і світогляд Вербицького зокрема. Адже тоді, коли в церквах панувало одноголосся (самолівка) та простеньке двоголосся (єрусалимка), творчість Бортнянського представила високопрофесійне багатоголосся.самолівка Згодом Михайло Вербицький вступає до Львівської духовної семінарії. Заняття музикою не перериваються: керує хором семінарії, опановує гру на гітарі, яка супроводжувала його протягом усього життя. Численні твори, перекладені або створені ним для гітари, здобули широку популярність у галицькому домашньому музикуванні. До нашого часу зберігся створене ним «Поученіє Хітари», яке стало першим подібним посібником в Україні. Згодом Михайло Вербицький вступає до Львівської духовної семінарії. Заняття музикою не перериваються: керує хором семінарії, опановує гру на гітарі, яка супроводжувала його протягом усього життя. Численні твори, перекладені або створені ним для гітари, здобули широку популярність у галицькому домашньому музикуванні. До нашого часу зберігся створене ним «Поученіє Хітари», яке стало першим подібним посібником в Україні.

Життєва драма композитора Життєва драма композитора Однак політичні події повернулися так, що роки стали початком і завершенням першого етапу відродження українського театру, тож протягом декількох років Вербицький не писав музики до п'єс. У 60-х роках композитор знову звертається до жанру співогри, бо у Львові був відкритий театр «Руської Бесіди». Для цього театру Вербицький пише побутову мелодраму «Підгіряни», одну з найпопулярніших п'єс композитора, згодом «Сільські пленіпотенти», «Простачку», «В людях ангел, не жена, вдома з мужем сатана» та ін. Складні життєві обставини відтягнули висвячення на священика, — і щойно 1850 року він отримує єрейські свячення. Кілька років йому доводилося переїжджати з однієї сільської парохії на іншу, аж поки 1856 року він не осів у селі Млинах на Яворівщині, де прожив решту свого життя. Та матеріальні нестатки і тут не покидали його. Однак політичні події повернулися так, що роки стали початком і завершенням першого етапу відродження українського театру, тож протягом декількох років Вербицький не писав музики до п'єс. У 60-х роках композитор знову звертається до жанру співогри, бо у Львові був відкритий театр «Руської Бесіди». Для цього театру Вербицький пише побутову мелодраму «Підгіряни», одну з найпопулярніших п'єс композитора, згодом «Сільські пленіпотенти», «Простачку», «В людях ангел, не жена, вдома з мужем сатана» та ін. Складні життєві обставини відтягнули висвячення на священика, — і щойно 1850 року він отримує єрейські свячення. Кілька років йому доводилося переїжджати з однієї сільської парохії на іншу, аж поки 1856 року він не осів у селі Млинах на Яворівщині, де прожив решту свого життя. Та матеріальні нестатки і тут не покидали його.

Історія створення Гімну України Дата створення пісні «Ще не вмерла Україна» залишається покищо дискусійною. Тривалий час вважалося, що вона була створена 1862—1863 року, але без відповідних наукових аргументів. Текст П. Чубинського у Галичині вперше був опублікований у грудневому числі часопису «Мета», який фактично вийшов близько 15 січня 1864 року. І тому, ймовірно, це власне і наштовхнуло о. Михайла, або ж йому було замовлено перемишльською «Громадою» написати патріотичну пісню. Хоча, можливо, що Вербицький скористався наддніпрянською публікацією тексту. Відразу після створення пісня «Ще не вмерла Україна» набула великої популярності серед свідомої молоді Галичини. Дата створення пісні «Ще не вмерла Україна» залишається покищо дискусійною. Тривалий час вважалося, що вона була створена 1862—1863 року, але без відповідних наукових аргументів. Текст П. Чубинського у Галичині вперше був опублікований у грудневому числі часопису «Мета», який фактично вийшов близько 15 січня 1864 року. І тому, ймовірно, це власне і наштовхнуло о. Михайла, або ж йому було замовлено перемишльською «Громадою» написати патріотичну пісню. Хоча, можливо, що Вербицький скористався наддніпрянською публікацією тексту. Відразу після створення пісня «Ще не вмерла Україна» набула великої популярності серед свідомої молоді Галичини.«Ще не вмерла Україна»П. Чубинського«Ще не вмерла Україна»П. Чубинського

Сучасне бачення історії українського Гімну Є версія, що патріотична пісня «Ще не вмерла Україна» вперше прозвучала зі сцени у Львові 140 років тому. До 1991 року мало хто з українців знав слова і мелодію патріотичної пісні Павла Чубинського і Михайла Вербицького «Ще не вмерла Україна». Але багатьом була відома її назва. Один зі студентів Франкового університету, вітаючись з друзями, ніби жартома, додавав «Ще не вмерла Україна!». Навіть у часи хрущовської «відлиги» такий «жарт» був страшною крамолою. Згодом цього юнака виключили з університету за «буржуазний націоналізм»... Є версія, що патріотична пісня «Ще не вмерла Україна» вперше прозвучала зі сцени у Львові 140 років тому. До 1991 року мало хто з українців знав слова і мелодію патріотичної пісні Павла Чубинського і Михайла Вербицького «Ще не вмерла Україна». Але багатьом була відома її назва. Один зі студентів Франкового університету, вітаючись з друзями, ніби жартома, додавав «Ще не вмерла Україна!». Навіть у часи хрущовської «відлиги» такий «жарт» був страшною крамолою. Згодом цього юнака виключили з університету за «буржуазний націоналізм»...

Авторство пісні “Ще не вмерла Україна” - Цікаво, що народилося швидше - вірш Чубинського чи музика Вербицького? - Вірш Чубинського. Зазначу, що ці слова були написані на музику революційної пісні «Сербія вільна», яку співали тоді у Києві сербські студенти. Тривалий час у Галичині ці слова приписували Тарасові Шевченку. Вірш сприймався як ще один «Заповіт» Тараса. Так у 1863 році у журналі «Мета», який виходив у Львові, «Ще не вмерла Україна» опублікували у добірці Кобзаревих віршів... Неприятелі Чубинського закидали йому, що він запозичив перший рядок з польського гімну «Єщє польська не згінела...». Але подібні слова є у гімнах різних країн... - Михайло Вербицький написав музику після опублікування вірша у журналі «Мета»? - Це сталося раніше.Точної дати музикознавці та історики не встановили. Але 26 червня 1863 року Омелян Менцинський - син відомого співака Модеста Менцинського - завершив формування збірки хорових творів різних авторів. Серед тридцяти творів під номером 24 вміщено пісню «Ще не вмерла Україна». - Чи зустрічалися коли-небудь особисто Чубинський і Вербицький? - Ні, не зустрічалися. Але у 1874 році у Чубинського гостювала група галичан, і вони співали йому «Ще не вмерла...» на музику Вербицького - Цікаво, що народилося швидше - вірш Чубинського чи музика Вербицького? - Вірш Чубинського. Зазначу, що ці слова були написані на музику революційної пісні «Сербія вільна», яку співали тоді у Києві сербські студенти. Тривалий час у Галичині ці слова приписували Тарасові Шевченку. Вірш сприймався як ще один «Заповіт» Тараса. Так у 1863 році у журналі «Мета», який виходив у Львові, «Ще не вмерла Україна» опублікували у добірці Кобзаревих віршів... Неприятелі Чубинського закидали йому, що він запозичив перший рядок з польського гімну «Єщє польська не згінела...». Але подібні слова є у гімнах різних країн... - Михайло Вербицький написав музику після опублікування вірша у журналі «Мета»? - Це сталося раніше.Точної дати музикознавці та історики не встановили. Але 26 червня 1863 року Омелян Менцинський - син відомого співака Модеста Менцинського - завершив формування збірки хорових творів різних авторів. Серед тридцяти творів під номером 24 вміщено пісню «Ще не вмерла Україна». - Чи зустрічалися коли-небудь особисто Чубинський і Вербицький? - Ні, не зустрічалися. Але у 1874 році у Чубинського гостювала група галичан, і вони співали йому «Ще не вмерла...» на музику Вербицького

Перше виконання пісні - А коли ж з’явилося чітке документальне свідчення виконання пісні для широкої громади? - Воно датується 10 березня 1865 року. У Перемишлі, у духовній семінарії, українська громада влаштувала вечір пам’яті Тараса Шевченка. Збереглася програмка вечора, в якій зазначено останнім номером «Ще не вмерла Україна» Михайла Вербицького. Звучала ця пісня (є документальне свідчення) і у березні 1866 року на Шевченківському вечорі у Відні. У 1867 році пісня виконувалася у Львові на прийомі з нагоди зустрічі Нового року у митрополита Спиридона Литвиновича. - А коли ж з’явилося чітке документальне свідчення виконання пісні для широкої громади? - Воно датується 10 березня 1865 року. У Перемишлі, у духовній семінарії, українська громада влаштувала вечір пам’яті Тараса Шевченка. Збереглася програмка вечора, в якій зазначено останнім номером «Ще не вмерла Україна» Михайла Вербицького. Звучала ця пісня (є документальне свідчення) і у березні 1866 року на Шевченківському вечорі у Відні. У 1867 році пісня виконувалася у Львові на прийомі з нагоди зустрічі Нового року у митрополита Спиридона Литвиновича.

Біографія Павла Чубинського Павло Чубинський народився в Борисполі, у сім’ї бідного дворянина. Вищу юридичну освіту здобув у Санкт- Петербурзі. У задушливій царській атмосфері він мав сміливість не приховувати своєї любові до України, її мови і культури. Вагомий слід залишив Чубинський у фольклористиці і етнографії. Вчений записав майже чотири тисячі обрядових пісень, триста казок, безліч говірок, звичаїв, прикмет українського народу. Напевно, поезія, як нині говорять, була для нього хобі. Любов’ю до України просякнута збірка його поезій «Сопілка», видана під псевдонімом Павлусь. Вірш «Ще не вмерла» він написав у 23 роки. Напевно, саме це переповнило чашу терпіння царської охранки. Чубинського заслали на сім років до Архангельської губернії. Як і Шевченко, він карався, мучився, але на каявся Павло Чубинський народився в Борисполі, у сім’ї бідного дворянина. Вищу юридичну освіту здобув у Санкт- Петербурзі. У задушливій царській атмосфері він мав сміливість не приховувати своєї любові до України, її мови і культури. Вагомий слід залишив Чубинський у фольклористиці і етнографії. Вчений записав майже чотири тисячі обрядових пісень, триста казок, безліч говірок, звичаїв, прикмет українського народу. Напевно, поезія, як нині говорять, була для нього хобі. Любов’ю до України просякнута збірка його поезій «Сопілка», видана під псевдонімом Павлусь. Вірш «Ще не вмерла» він написав у 23 роки. Напевно, саме це переповнило чашу терпіння царської охранки. Чубинського заслали на сім років до Архангельської губернії. Як і Шевченко, він карався, мучився, але на каявся

Надгробок композитора В останні роки життя композитор займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Серед його учнів були отці-композитори Віктор Матюк і Порфирій Бажанський. Помер Михайло Вербицький 1870 року в Млинах, проживши лише 55 років. В останні роки життя композитор займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Серед його учнів були отці-композитори Віктор Матюк і Порфирій Бажанський. Помер Михайло Вербицький 1870 року в Млинах, проживши лише 55 років. Віктор МатюкПорфирій Бажанський Віктор МатюкПорфирій Бажанський