Федір Михайлович Достоєвський Основні етапи життя 11 листопада народився у Москві Навчався в Інженерному училищі в Петербурзі 1848 р. – арешт і засудження до страти, помилування, каторга 1857 р. – повернення дворянських прав дозвіл повернутися до столиці – роки “переродження переконань”, видання часописів “Час” та “Епоха” – роки “великого п'ятикнижжя” 9 лютого 1881 р. – дата смерті митця Ф.М.Достоєвський. Худ. В.Пєров, 1872 р.

М.А.Достоєвський ще в молоді роки попри волю свого батька, протоіерея м.Брацлава (зараз с. Війтівці Волочиського р-ну), який наполягав, щоб син став священиком, пішов з дому, залишивши навчання у Кам ' янець-Подільській духовній семінарії. Він закінчив у 1813 р. медико-хірургічну академію в Москві і служив там лікарем спочатку у військовому госпіталі, пізніше – в лікарні для бідних По М. Волоцькому М.А.Достоєвський, батько письменника М.Ф.Достоєвська, мати письменника Михайло Андрійович був людиною похмурою, нервовою, підозрілою О.Міллер. “Матеріали до життєпису Ф.М.Достоєвського” Дочка 3 гільдії купця Ф.Т.Нечаєва, який в 1790 р. переїхав до Москви з м. Боровська, Марія Федорівна Нечаєва в 1819 р. вийшла заміж за військового лікаря Михайла Андрійовича Достоєвського. Син Федір був її другою дитиною По М. Волоцькому “Це була жінка надзвичайно добра, релігійна, і в той самий час по-господарськи практична” А.А.Достоєвський – М.Волоцькому, 1924 р. МАТИ МАЙБУТНЬОГО ПИСЬМЕННИКА БАТЬКО МАЙБУТНЬОГО ПИСЬМЕННИКА

Маріїнська лікарня для бідних Фотографія Правий флігель Маріїнської лікарні для бідних Фотографія Ф.М.Достоєвський народився 11листопада 1821 року в правому флігелі Московської Маріїнської лікарні для бідних на вулиці Нова Божедомка (зараз вулиця Достоєвського)

Інженерний замок. Головне інженерне училище Фотографія Головне інженерне училище. Бібліотека Фотографія “…мене з братом Мішею відвезли до Петербургу, в Інженерне училище, 16-и років і зіпсували наше майбутнє. Як на мене, це була помилка”. Ф.М.Достоєвський - С.А.Івановій 20 березня 1869 р. “Подав я у відставку тому, що подав, тобто, присягаюсь тобі, не міг служити більше. Життю не радий, коли марнуються кращі часи”. Ф.М.Достоєвський - М.М.Достоєвському 30 вересня 1844 р. НАВЧАННЯ В ГОЛОВНОМУ ІНЖЕНЕРНОМУ УЧИЛИЩІ

М. М. Достоєвський Худ. К. Трутовський,1847 р. Ф. М. Достоєвський Худ. М. Трутовський,1847 р. “Людина є таємницею. Її потрібно відгадати, і якщо будеш її відгадувати все життя, то не кажи, що згайнував час; я займаюся цією таємницею, оскільки хочу бути людиною” “… природа, душа, Бог, любов… пізнаються серцем, а не розумом”. Ф.М. Достоєвський – М.М.Достоєвському ДУХОВНІ ПОШУКИ (ІЗ ПЕРЕПИСКИ З БРАТОМ)

Варенька Добросьолова. Макар Дєвушкін Худ. П. Боклевський “ Бідні люди” (1846) “Повернувся я додому вже о четвертій, в білу, світлу як вдень петербурзьку ніч… раптом дзвінок, що надзвичайно мене здивував, і ось Григорович і Нєкрасов кидаються обнімати мене… взяли мій рукопис і почали читати на пробу… Нєкрасов приніс рукопис Бєлінському того ж дня… “Новий Гоголь з'явився, - закричав Нєкрасов, заходячи до нього з “Бідними людьми”. - “У вас Гоголі що гриби ростуть”, - суворо відповів Бєлінський, але рукопис узяв”. Ф.М.Достоєвський “Щоденник письменника”, 1877 БЛИСКУЧИЙ ДЕБЮТ У “гоголівському світі” автор “Бідних людей” зробив, за словами М.Бахтіна, “коперниківський переворот”, обравши предметом зображення “не дійсність героя, а його самосвідомість як дійсність другого порядку”. Епістолярна форма “Бідних людей” підкреслювала значущість “нового слова”, яке Дєвушкін каже особисто, дозволила висвітлити зсередини процес становлення особистості, ствердити гідність “Маленької людини”.

Найвідоміші твори письменника “Бідні люди” ( ) – “перша спроба соціального роману в нашій літературі” (В.Бєлінський) Книга написана у формі листування між дрібним службовцем Макаром Олексійовичем Дєвушкіним та Варенькою Доброселовою. Тема – життя “маленької людини”, прірва між багатством і бідні- стю, соціальна несправедливість і приниження бідноти. Сюжет твору: бідний старий чиновник намагається захистити дівчину-сироту від домагань розпусного поміщика Бикова. На думку героя, заміжжя Варі, яке начебто “прикриває безчестя”, насправді зведе її в могилу. Втім, протест героя змінюється його покірністю долі, смиренням перед нею. Антитеза: Дєвушкін як носій гуманізму – Биков як гнобитель

М. В. Буташевич- Петрашевський Літературні зацікавлення домінували в утопічно- гуманістичних гуртках 2-ї половини 40-х рр., зокрема в гуртку “петрашевців”, який відвідував і Ф.Достоєвський. Проте в зв'язку з подіями французької революції 1848 р. і тією роллю, яку відіграли в ній соціалісти, уряд вирішив припинити поширення утопічних ідей. До гуртка Петрашевсткого був підісланий провокатор, і в ніч із 22 на 23 квітня 1849 р. Ф.Достоєвського разом із іншими учасниками заарештували й ув'язнили у Петропавлівській фортеці. Петропавлівська фортеця УЧАСТЬ У ГУРТКУ “ПЕТРАШЕВЦІВ”

Страта на Семенівському плацу Переживши семимісячне слідство й обряд страти 24 грудня 1849р., біля ешафота, Ф.Достоєвський почув наказ про несподіване помилування: “…відставного поручника Достоєвського… позбавити всіх прав власності та заслати на каторжанську роботу у фортецях на 4 роки, а потім рядовим” ПЕРЕЖИТЕ СТАЛО НАДБАННЯМ ЗМІСТУ РОМАНУ “ІДІОТ”

Краєвид Омська. Худ. К.Померанцев. 50-і роки ХІХ ст. У січні 1850 р. Ф.Достоєвського доправили в Омський остріг. Чотири роки провів письменник у “мертвому домі”, а потім був зарахований рядовим у Сибірський 7-й лінійний батальйон, розквартирований у Семипалатинську “Євангеліє – єдина книга, дозволена в острозі. Чотири роки пролежала вона під моєю подушкою в каторзі. Я читав її деколи і читав іншим. По ній я вивчив читати одного каторжного” Ф.М.Достоєвський. “Щоденник письменника”, 1873р. В ОМСЬКОМУ ОСТРОЗІ Євангеліє, подароване Ф.М.Достоєвському дружинами декабристів П.Аннєнковою і Н.Фонвізіною

ПОВЕРНЕННЯ ДО ПЕТЕРБУРГА Ф.М.Достоєвський в формі унтер-офіцера Фотографія, 1858 р. М.Д.Ісаєва, перша дружина Ф.Достоєвського Фотографія, кінець 50-х років ХІХ ст. Клопотання рідних і друзів письменника про дозвіл повернутися в Європейську Росію та друкуватися закінчилися вдало: у серпні 1859 р. Ф.Достоєвський із дружиною М.Д.Ісаєвою та пасербом приїхав у Твер, а в грудні отримав дозвіл на проживання у Петербурзі і з початком 1860 р. активно включився у літературне життя столиці

Естетичні погляди Ф.Достоєвського цього часу найповніше виразились у статті “Панбов і питання про мистецтво” (1861), опублікованій у другому номері ”Часу”. Письменник розвинув ідеї: -про первинний характер “художності” щодо тенденційності; -про роль мистецтва як провідника передового світогляду; - про необхідність у літературі ідеалу, який урівноважує “негативну” лінію; -відчувається вплив учення про красу Ф.Шиллера; -Обстоюється високе значення О.Пушкіна Титульний лист першого номеру журналу “Час” ( ) Титульний лист першого номеру журналу “Епоха” ( ) ІІ ПЕРІОД ТВОРЧОСТІ

“Записки із Мертвого дому” ( ) - Розповідь про тяжкі роки, проведені на каторзі, роздуми про майбутнє Оповідач – засуджений Горянчиков описує побут і звичаї, каторжні порядки і людські долі, які пройшли перед ним. Автор переглядає свої переконання і приходить до висновку, що до народу треба йти із словом Божим, а не з проповіддю революції Найвідоміші твори письменника Ф.Достоєвський р.

рр. сам Ф.Достоєвський згодом назвав часом “переродження переконань”. Очевидно, що відмова від соціалістичних ідеалів відбулась не стільки в результаті каторги, скільки в процесі з зіткнення з “плинною дійсністю”. Титульний лист першого видання роману Ф.Достоєвського “…”Записки із Мертвого дому” прийняли тепер, в голові моїй, план повний і ясний… особистість моя зникає. Це записки невідомого; але що буде цікаво я присягаюсь. Там буде і серйозне і похмуре, і гумористичне, і народна розмова з особливим каторжним відтінком, і зображення особистостей, про які в літературі ніколи не чули, і зворушливе…” Ф.М.Достоєвський – М.М.Достоєвському, 9 жовтня 1859 р. “ЗАПИСКИ З МЕРТВОГО ДОМУ” - ІСТОРІЯ ПРО ДУХОВНЕ ПЕРЕРОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ, ЯКА СТАЄ ПРОПОВІДНИКОМ ПРИМИРЕННЯ І ПОКОРИ

Роздуми Достоєвського про людину і світ Ф.М.Достоєвський. Фотографія, 60-і роки ХІХ ст. Крім роздумів про людину, у “Записках із підпілля” (1864) вперше чітко позначена ще одна наскрізна у подальшій творчості проблема – естетизм, розуміння краси “Що таке людина без бажань, без волі і без хотінь, як не штифтик в органному валі?” “Найвища і найхарактерніша риса нашого народу – це почуття справедливості…” “Любов така всесильна, що перероджує і нас самих” “Я не хочу і не можу повірити, щоб зло було звичайним станом людей” Ф.Достоєвський

Будинок, в якому Ф.М.Достоєвський жив з серпня 1864 до січня 1867р. У цьому будинку написані романи “Гравець” та “Злочин і кара” А.Г.Достоєвська Фотографія У 1867 р. Достоєвський одружився зі своєю помічницею-стенографісткою Анною Григорівною Сніткіною, котра стала для нього по-справжньому близьким і відданим другом

“Великі романи” “Злочин і кара” (1866) - психологічний звіт одного злочину. (Хто є людина?) “Гравець” (1866) - гибельність пристрасті для людини “Ідіот” (1869) – пошуки морального ідеалу особистості (Чи можна врятувати світ вірою, смиренністю, всепрощенням і любов'ю?) “Біси” (1872) – сатира на політичний екстремізм, вседозволеність, засудження анархізму, нігілізму “Підліток” (1875) – пошуки шляхів для молодої Росії

“Давно вже не давала мені спокою одна думка, та я боявся з неї зробити роман, тому що думка надто важка… Ідея ця – змалювати цілком прекрасну людину. Складніше за це, по-моєму, бути нічого не може, особливо ж у наш час…” З листа А.Майкову, 1868 р. “ІДІОТ”, 1868р. Князь Мишкін Худ. І Глазунов, 1956 р. “молодий чоловік… років двадцяти шести чи двадцяти семи, зросту трохи вище середнього, дуже білявий, з густим волоссям, запалими щоками і з легенькою, гостренькою, майже зовсім білою борідкою. Очі його були великими, блакитними і уважними; в погляді було щось тихе, проте важке… Обличчя молодого чоловіка було, між іншим, приємним, тонким і сухим, але не мало кольору…” Ф.Достоєвський “Ідіот”

“БІСИ”, рр. Задум “Бісів” був спричинений роздумами Достоєвського про мету і діяльність підпільного революційного товариства, очолюваного С.Нечаєвим, крайньою нігілістичною програмою котрого було заперечення всіх вироблених історією морально-етичних норм, всезагальне знищення Таємне зібрання Худ. С.Шор, 1934р. С.Г.Нечаєв Фотографія, 1870-і рр. Сьогодні “Біси” сприймаються як роман-трагедія, роман-застереження, що піднімає болючі теми сучасності. Ф.Достоєвський попереджує про небезпеку тероризму, екстремізму, які за високими лозунгами приховують свою справжню сутність, готові до будь-яких злочинів заради влади над людьми.

З 1873р. Достоєвський почав публікувати “Щоденник письменника”, своєрідний моножурнал, де відгукувався на важливі тогочасні політичні події, аналізував хід судових процесів, порушував актуальні моральні питання. Ф.М.Достоєвський. Худ. В.Пєров, 1872 р. Багато уваги в “Щоденнику письменника” Ф.Достоєвський, приділяє дітям, на яких покладає надії на майбутнє людства … дитина як квітка, як листя, що зав'язалось навесні на дереві; їй потрібне світло, повітря, воля, свіжа їжа, і ось замість цього душний погріб з яким- небудь квасним чи капустяним запахом, страшний сморід ночами, нездорова їжа, таргани і блохи, сирість, волога, яка стікає зі стін, а надворі – пил, цегла, вапно. Ф.М.Достоєвський. “Щоденник письменника”, 1873р. “ЩОДЕННИК ПИСЬМЕННИКА”

Найвідоміші твори письменника “Брати Карамазови”( ) – підсумок творчої діяльності Ф.Достоєвського Соціально-філософський роман-трагедія, основний мотив – протест проти суспільної несправедливості Тема роману – зіткнення духовного і матеріального, пошуки “світової гармонії” Центральна філософська проблема – страждання людини, “ціна щастя” Сюжет побудовано навколо родинної трагедії – убивства батька заради грошей – до якої причетні його діти: Дмитро (засуджений за злочин), Іван (натхненник убивства), Смердяков (справжній убивця)

“БРАТИ КАРАМАЗОВИ”, Головна думка роману Ф.Достоєвського “Брати Карамазови” – пошуки позитивного суспільного ідеалу, мрії про любовне братство людей, у якому “кожен перед всіма за всіх винен”. “Не знають цього люди, а якби дізналися – зараз був би рай!” Бесіда Івана з Альошею (гл.”Бунт”). Худ. М.Ройтер, 1956р. “Мій герой бере тему, на мій погляд, надзвичайну: безглуздя страждання дітей – та виводить з неї абсурд всієї історичної дійсності…” Ф.М.Достоєвський – М.А.Любимову, 1879р. ЗАВДАННЯ: Що спільного між Іваном Карамазовим та Родіоном Раскольниковим?

Апофеоз нігілізму в романі “Брати Карамазови”, та й у всій творчості Ф.Достоєвського – створена Іваном поема “Великий інквізитор” “Тут диявол із Богом бореться, а поле бою – серця людей” Ф.Достоєвський “Брати Карамазови” ЗАВДАННЯ: Як ви вважаєте, чи може задовольнитись людина лише “хлібом земним”? Чи потрібна їй духовна свобода? “Іди, не заважай нам!” (гл. “Великий Інквізитор”) Худ. Я.Турлигін, 1906р.

Похорон Ф.М.Достоєвського. Мал.В.Порфир ' єва, 1881р. Погруддя на могилі Ф.М.Достоєвського. Скульптор Н.Ловерецький, 1883р. Помер Ф.Достоєвський 9 лютого 1881 року в Петербурзі, похований на Тихвинському кладовищі Олександро- Невської лаври. ПРОЩАННЯ З МИТЦЕМ

Г либоке проникнення в душу людини, осягнення соціальної природи суспільства; Герой - людина, у якої прокинулось почуття особистої самосвідомості, часто переходить до особистого бунту. Тому головною проблемою є вдосконалення не суспільства, а людини; Письменник вважав, що людина обумовлюється не лише соціальним середовищем, тому потрібно боротись зі злими силами, які глибоко сховані в ній. Стрімкість розвитку дії, незвичність подій, композиційним центром виступає якась катастрофічна подія, часто кримінальний злочин; Сюжетна дія творів відбувається в надзвичайно короткий проміжок часу (протягом кількох днів чи кількох тижнів); Характери дійових осіб подаються уже сформованими; Головна увага автора зосереджена не на сталих явищах життя, а на нестійких, важких для відтворення, тому що вони тільки формуються в дійсності; Гуманізм, утвердження ідеї, що навіть загибла людина може бути значною і неповторною особистістю. Особливості художнього методу Ф.М.Достоєвський Фотографія Панова, 1880р.