Андрій Самійлович Малишко (1912-1970) Андрій Самійлович Малишко (1912-1970) Відомий український поет Нагороджений Державною премією УРСР ім.Т.Г.Шевченка
Вогник батьківської хати Народився14 листопада 1912 року в Обухові на Київщині в сім’ї шевця Родина Малишків була велика-одинадцятеро дітей Трудове життя А.Малишка почалося рано Вірші почав друкувати ще у студентські роки В роки війни-військовий кореспондент
Як не любити той край Незабутній вогник батьків- Як не любити той край Незабутній вогник батьків- ської хати,де вперше почув малий Андрій думи Великого Кобзаря, материнська пісня, лагідна й сувора, напоїли його, дали душевну чистоту й радість на все життя.
Поет-пісняр Багато віршів Андрія Малишка стали піснями Багато віршів Андрія Малишка стали піснями “Вчителько моя”, “Стежина” “Рідна мати моя” “Київський вальс”…
Андрій Малишко “Яблука” Я люблю, як буває осінню Пахне яблуками в хаті. Он лежать вони, повні просині, Повні сонця, немов на святі; крутобокі і вітром точені, на весілля десь приурочені, повисають на гільце зрубане І самі бубонять, як бубони… Звуться зорями і ранетами, Повні пахощів , соком гожі, Доспівали попід планетами, І планети - на них не схожі. Мились росами десь під тучею, в землю падали в добрім літі, І ставала земля пахучою, Ніби яблуко на орбіті.
Катерина Білокур “Богданівські яблука” Катерина Білокур “Богданівські яблука”
Андрій Малишко “Дощик” Вихопивсь дощик поміж заграв: чоботи сині, синя сорочка, сині мелодії понасипав з неба широкого аж до листочка, синіми стрілами закресав, сині листочки дрібно писав- людям, озерам, лукам на обрій, ох і смішний же! І добрий-добрий! І запрозорились водні гущі, І посміхнулись темні пущі, Навіть дуби із важкої породи чухали голови від насолоди. …Вихопивсь дощик поміж заграв
Ми у Музеї-садибі А.Малишка Ми у Музеї-садибі А.Малишка
«Земле моя, красо моя !»
«Земле моя, красо моя !»
"Він гріє нам серця своїм гарячим серцем, і пісня його живе в народі, як народ живе в його душі" Максим Рильський Поет з роками стає дорожчим, ріднішим, ближчим. Нам, землякам, без нього ніяк не можна, нам він потрібен, бо ми вчимося в нього шанувати матір, любити землю, любити свою Україну.