1. Результати еволюції

2. Напрямки еволюції Пристосованість (адаптація) організмів до умов існування, яка досягається шляхом природного добору Біологічна різноманітність як наслідок процесу дивергенції Біологічний прогрес-ускладнення та підвищення організації живих систем (найбільш високоорганізовані класи тваринного світу Комахи, Ссавці та Птахи, рослинного-родина Айстрові класу Дводольних порядку Покритонасінних (Квіткових) )

3. Біологічний прогрес і його критерії: - збільшення чисельності - розширення ареалу - інтенсивне видоутворення

4. Напрямки біологічного прогресу Ароморфози Ідіоадаптації Дегенерації

5. Ароморфози (від.грец.айро-піднімаю)- виникнення суттєвих змін в організмах, що ведуть до підвищення загального рівня організації й появи принципово нових пристосувань та надцарств, царств, підцарств організмів (наприклад, поява хромосом, гістонів, мітозу, мейозу, статевого розмноження, зародкових листків, хорди; квітки, насінняі плоду у Покритонасінних...)

6. Ідіоадаптації (від.грец.ідіос- своєрідний)- виникнення змін в будові організму, що забезпечують лише пристосованість до конкретних умов, у яких існує вид; без значного ускладнення або спрощення рівня організації організмів (наприклад, ознаки родин Квіткових, колючки і стебла кактусів, крила кажанів, спів птахів, рухливі пальці приматів...)

7. Дегенерації (від.лат.дедженеро вироджуюсь )- явища спрощення будови організму, коли прогресивні ознаки заміщуються примітивними або взагалі втрачаються (наприклад, рухливість личинок і сидячий спосіб життя дорослих особин тварин; недорозвиненість органів і їх систем у деяких червів; феномен втрати дорослого стану у рослин і тварин: розмноження на личинковій стадії- неотенія...)

8. Біологічний регрес і його критерії: Зменшення чисельності звуження ареалу вимирання видів Результат: -відставання групи організмів в своєму історичному розвитку -збереження у специфічних, часто ізольованих місцях існування -реліктовість -вимирання

9. Правила макроеволюціїм

10. Правило необоротності еволюції Правило необоротності еволюції (сформулював бельгійський палеонтолог Луї Долло(1857-1931) наприкінці ХІХст.) “Еволюція є процесом необоротним, й організм не може повернутися до попереднього стану, вже реалізованого в ряді його предків” (наприклад, китиподібні не стали рибами)

11. Правило прогресивної спеціалізації Правило прогресивної спеціалізації (сформулював французький палеонтолог Шарль Депере(1854-1929) в 1876р.) “Група організмів, яка стала у процесі еволюції на шлях спеціалізації, невідворотно має йти до дедалі глибшої і вужчої спеціалізації”(наприклад, кінцівки коней-від п’ятипалих до однопалих від а-г)

12. Правило походження від неспеціалізованих предків Правило походження від неспеціалізованих предків (сформулював американський палеонтолог Едвард Коп(1840-1897) “Зазвичай нові великі групи беруть початок не від вищих, а від порівняно неспеціалізованих представників предкових груп” (наприклад, походження квіткових рослин не від голонасінних, а від древніх папоротеподібних; ссавців- не від рептилій- динозаврів, а від стародавніх плазунів...)

13. Правило посилення інтеграції біологічних систем Правило посилення інтеграції біологічних систем (сформулював український зоолог І.І.Шмальгаузен) “Біологічні системи у процесі еволюції стають дедалі більше інтегрованими з дедалі більш розвиненими регуляторними механізмами, що забезпечують дедалі міцнішу інтеграцію” (наприклад, ссавці, які є вершиною еволюції тварин, мають найвищий ступінь розвитку регуляторних систем:нервової, гуморальної та імунної порівняно з рибами, амфібіями або рептиліями)