2. 1. Конкурс «Закінчи речення»
"Світлові явища.
Відбивання та заломлення
світла. Дзеркала"
1. Конкурс «Закінчи речення»

3. Тіла, які випромінюють світло, називаються …
джерелами
світла

4. Джерела світла, які створені природою, без втручання людини…
називаються природними

5. До природних джерел належать …
До природних джерел належать …
Сонце, зорі, полярні сяйва, блискавка, метеорити

6. Живі організми також можуть бути природнім джерелом світла. Це …
світлячки, черви, медузи, понад 90 % глибоководних мешканців

7. Штучні джерела світла – це джерела, які …
створила людина

8. Прикладами штучних джерел світла є …
Прикладами штучних джерел світла є …
вогонь, свічка, лампи розжарення, люмінесцентні лампи, екрани моніторів, телевізорів, електрична дуга

9. Пристрої, за допомогою яких можна виявити світлове випромінювання, називаються …
приймачами світла

10. Лінія, що вказує напрямок поширення світлового пучка, називається …
світловим променем
Доведенням прямолінійного поширення світла є …
Утворення тіні і півтіні, сонячне і місячне затемнення

11. 2. Розв'язування графічних задач
В якому з напрямів відіб'ється від дзеркала
світловий промінь, напрям падіння якого
подано суцільною лінією?

12. Як піде в склі заломлений промінь, що йде з повітря?

13. Розв’язування кросворда «Заломлення»
Розв’язування кросворда «Заломлення»
1. Відбивання, що дає полірована поверхня тіла, називається...
2. Штучне джерело світла.
3. Яке тіло дає зменшене зображення за рахунок відбивання променів?
4. Точка, в якій збираються промені, що падають на увігнуте дзеркало паралельно головній оптичній осі.
5. Лінія, вздовж якої поширюється світло.
6. Хто за допомогою телескопа відкрив гори і кратери на Місяці?
7. Прилад для спостереження за поверхнею моря з невеликої глибини.
8. Зображення, яке дає плоске дзеркало, називається...
9. Природне джерело світла.
10. Кут відбивання дорівнює куту...

14. Як утворюється веселка?
Потрібно було з літературних творів підібрати природне оптичне явище і пояснити його
Тарас Шевченко. Уривок з поеми «Княжна»
Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає.
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як утворюється веселка?

15. На території Йосемітського національного парку в США знаходиться велика кількість водоспадів. У результаті в парку теж спостерігають веселки, особливо коли навесні підвищується рівень води від снігу, що тане.

16. У вірші «Тиша морська» Лесі Українки є такі слова:
«З тихим плескотом на берег
Рине хвилечка перлиста;
Править хтось малим човенцем, -
В'ється стежечка злотиста».
• Які оптичні явища тут описані

17. Перлистою «хвилечка» здається внаслідок відбивання сонячних променів на нерівній поверхні морської води під різними кутами. Маленькі хвильки коливаються, змінюючи кут відбивання променів, і в наше око по черзі потрапляють і зникають відблиски сонячного проміння, то від одних, то від інших ділянок морської поверхні, утворюючи золотисту «стежечку».

18. Конкурс «Хто перший» 2. Що таке світло?
Конкурс «Хто перший»
1. Що таке промінь?
2. Що таке світло?
3. Сформулюйте закони відбивання світла?
4. Сформулюйте закони заломлення світла?
5. Чим зумовлене заломлення світла на межі двох прозорих середовищ?
6. Що таке відносний показник заломлення? Яких значень він може набувати?
7. Що таке абсолютний показник заломлення? Яких значень він може набувати?
8. У чому полягає правило оборотності променів?
9. Що таке повне відбивання?
10. Які види дзеркал ви знаєте?
11. Що таке головна оптична вісь вгнутого дзеркала?
12. Що таке головний фокус дзеркала?

19. Конкурс кмітливих «Оптичні явища природи. Очевидне й неймовірне»
1. Чому сніжинки іскряться на сонці?
2. Чому світанок настає раніше, ніж сходить сонце? Чи спостерігається подібне явище на Місяці?
3. Чому важко влучити в рибу, що плаває під водою?
4. Чим пояснити мерехтіння зірок?
5. Чому після заходу Сонця темніє не відразу, а поступово?
6. Чому вікна будинків, коли дивитися з вулиці, здаються темними?

20. Завдання “Калейдоскоп”
Завдання “Калейдоскоп” ВЕ ОС ДЕ ТИ ЗИ
СВІТ ФІ ЛО РІ
СЕЛ
ВІТ ОП
МЕТ КА ЛЕ ФО
МІНЬ
ПРО
НІСТЬ Я ТО
ДЗЕР ЛА

21. Конкурс «Еврика»
Одним з основоположників геометрич­ної (променевої) оптики є відомий грецький математик Евклід (300 р. до н. є.). Свої оптичні праці він виклав в двох тракта­тах «Оптика» і «Катоптрика». В «Оптиці» Евклід дотримується помилкової теорії про зорові промені, згідно якої видимість предмету обумовлена тим, що з ока, як з вершини, йде конус прямих променів, що дотикаються меж предмету, «як пальці, що обмацують його».
Що таке світло? Які його властивості? Що відбувається у зовнішньому світі, коли людина бачить предмет? Відповісти на ці питання намагалися ще учені Стародавньої Греції.
Існувала і інша не менш фантастична теорія про природу світла, розвинута Епікуром ( рр. до н.е.) і Лукрецієм (96-55 рр. до н. е.). Згідно цієї теорії зорові відчуття виникають тому, що в око спостерігача потрапляють якнайтонші плівки - копії, що відділяються від предметів і в точності повторюють їх зовнішність і форму.

22. У «Оптиці» Евкліда вперше був сформульований закон прямолінійного розповсюдження світла. Розглядаючи питання про видимі розміри предмету, Евклід правильно вказує, що вони залежать від точки зору.
Архімед проводив досліди по заломленню світла, і легенда навіть приписує йому спалювання римського флоту за допомогою увігнутого дзеркала. Докладний опис заломлення світла вперше був зроблений Клеомедом (50 р. до н. є.). Він вказав, що промінь світла при переході з менш густого середовища в більш густе заломлюється, наближаючись до перпендикуляра, поставленого до межі розділу двох середовищ в точку падіння променя, при зворотному переході промінь віддаляється від цього перпендикуляра. Серед учених, що дослідили оптичні явища, слід зазначити також і знаменитого єгипетського астронома Птоломея ( рр. н. є.), що видав в 130 р. н.е. свій трактат «Оптика».
Вимірюючи кути падіння і відповідні ним кути заломлення, Птоломей набув достатньо точних значень, проте відкрити закон заломлення світла йому не вдалося. Він помилково стверджував, що кут заломлення світлового променя пропорційний куту падіння. В питанні про природу світла Птоломей дотримувався теорії зорових променів.
Найбільш видатним арабським оптиком був Альгазен (XI ст. н.е.), який відкидає стародавню теорію зорових променів, витікаючих з ока. Він доводить, що зображен­ня предмету виникає в кришталику ока.
Досліджуючи заломлення світла, Альгазен встановив, що кути падіння і заломлення непропорційні один одному. Це був важливий поштовх до відшукання закону заломлення.
Також важливою подією в історії середньовічної оптики був винахід окулярів.
У XVII ст. експериментальний метод стає основним методом дослідження, що зумовило бурхливий розвиток оптики, який почався з удосконалення методів шліфовки оптичних стекол і спроб сконструювати збільшувальну трубу. Це мало величезне значення, оскільки в Голландії швидкими темпами розвивалися торгівля і мореплавання, а навігаційна практика потребувала оптичних приладів. У 1590 р. голландець Янсен побудував перший двохлінзовий мікроскоп, а Ліпперсгей в 1608 г. - телескоп.
Величезну роль в історії оптики зіграв телескоп, добудований в 1609 р. італійським вченим Галілеєм. Почувши про нову зорову трубу, він настільки удосконалив новий інструмент, що отримав збільшення в 30 разів тоді як труби перших винахідників ледве збільшували в 5 разів.
Прямолінійне поширення світла наводило учених на думку про те, що світло є потік найдрібніших частинок (корпускул), що випускаються джерелом світла і рухаються в однорідній речовині прямолінійно і рівномірно. Потрапляючи в око, корпускули призводять до відчуття світла. Найбільші частинки породжують червоне світло, найменші - фіолетове.
Такі погляди на природу світла отри­мали назву корпускулярної теорії . При­хильником її був англійський фізик і математик І. Ньютон ( ). У 60-х роках XVII в. він почав свої оп­тичні дослідження. Його заслуги в історії розвитку оптики виключно ве­ликі. Він теоретично і експерименталь­но досліджував всі відомі в його час оптичні явища. Результати цих досліджень і власні чудові оптичні відкриття були описані ним у фундаментальному трактаті «Оптика», виданому в 1704 р. До 60-х років XVII століття відноситься одне з найбільших відкриттів Ньютона - дисперсія світла. Ще задовго до Ньютона було відомо, що пучок білого світу, проходячи через скляну призму, дає на екрані веселкову смужку-спектр. Про це знали Леонардо да Вінчі, Галілей і багато інших учених і пояснювали це тим, що скло якось впливає на світло, змінюючи його забарвлення.
На підставі багатьох дослідів Ньютон переконався в неправильності цього припущення та виділив сім основних кольорів.
Ньютона вважають захисником кор­пускулярної теорії світла і супротивником хвильової теорії.
Голландський фізик X. Гюйгенс ( ) був творцем іншої - хвильовій теорії світла, основні положення якої увійшли до сучасної фізики. Свої погляди він виклав в «Трактаті про світло», видане в 1690 р. Хвильова теорія Гюйгенса хоча і пояснювала явища геометричної оптики, але мала істотні недоліки.
Сучасні уявлення про квантові властивості світла об'єднали уявлення корпускулярної теорії Ньютона і хвильової теорії Гюйгенса. Згідно з цими уявленнями, світло - електромагнітна хвиля, яка випромінюється певними порціями - квантами.

23. Історія винайдення дзеркала
Вік найстародавніших дзеркал на землі - близько семи тисяч років. До винаходу дзеркального скла в справу йшли камінь і метал: золото, срібло, бронза, олово, мідь, гірський кришталь.
Медуза Горгона перетворилася на камінь, побачивши своє зображення в щиті Персея, що відшліфував його до блиску. Археологи вважають, що найперші дзеркала - це знайдені в Туреччині поліровані шматки обсидіану, що налічують 7500 років. Проте ні в одне з античних дзеркал не можна було, наприклад, розглядати себе ззаду або розрізняти відтінки кольору.
У одному з грецьких міфів йдеться про Нарциса, який годинами лежав на березі озера, милуючись своїм віддзеркаленням у воді.
Будь Нарцис людиною заможною, він, треба думати, придбав би собі дзеркало з полірованого металу. В ті часи довести до дзеркального блиску шматок сталі або бронзи величиною з долоня було не так - то просто. До того ж поверхня тако­го дзеркала окислювалася і її доводилося щодня чистити.
Латинське spektrum в німецькій мові перетворилося на Spiegel («Шпігель» — дзеркало). З цього можна зробити висновок, що до Німеччини дзеркала принесли римляни.
Тільки у XI ст. з'явилися відомі нам дзеркала з скла. Одна з перших згадок про них належить французькому мене­стрелеві Венсану де Бове. За його словами, в таких дзеркалах на скло знизу накладався свинець. А в 1773 р. в Нюрнберзі вже виник цех дзеркаль­ників. З того часу виготовлення дзеркал стає важливою галуззю європейських ремесел.
Венеція була першою країною (в ті часи вона мала статус самостійної держави), яка почала видавати патенти на винаходи. У 1507 р. брати Данзало дель Галло отримали патент на виготовлення кришталевих дзеркал. (Сьогодні на ринку антикваріату венеціанські дзеркала є коштовністю).
Першими виробниками дзеркал ста­ли венеціанці. Технологія була на ті часи досить складна: тонкий шар олов'яної фольги накладався на папір, який з іншого боку покривався ртуттю, по ртуті знову прокладався папір, і лише потім зверху накладалося скло, яке придавлювало цей листковий пиріг, а з нього тим часом витягувався папір. Зрозуміло, подібне дзеркало було вельми каламутним - та все ж воно відображало більше світла, чим його поглинало. Таким процес залишався аж до 1835 року, коли німецький професор Юстус фон Лібіх відкрив, що, використовуючи срібло, можна отримувати набагато ясніші і виблискуючі дзеркала.
В результаті дзеркало три століття залишалися неймовірно рідкісними і фантастично дорогими товаром. Людовик XIV був буквально схиблений на дзеркалах. Саме у його час фірма «Сан -гобен» розгадала секрет ве­неціанського виробництва, після чого ціни різко впали. Дзеркала почали з'яв­лятися на стінах приватних будинків, в картинних рамах. У XVIII столітті вже дві третини парижан обзавелися ними. Крім того, пані почали носити на поясі маленькі люстерка, прикріплені лан­цюжками.
З давніх пір зберігся прийом захисту тонкого металевого шару лаковим покриттям.
Винахід справжнього дзеркала слід віднести до 1279 року, коли франциска­нець Джон Пекам описав спосіб покри­вати скло тонким шаром свинцю.
Можливість бачити себе з боку привела до колосальних наслідків: європейці стали більше контролювати свою поведінки.

24. Оптичні ілюзії
Ілюзіями називають омани зору. Оптичні ілюзії-добрий натяк на те, що не завжди можна довіряти власним очам: треба вдаватися до допомоги вимірювальних приладів.

26. Цікавинки
Світло в однорідному середовищі поширюється прямолінійно. Непрозорі предмети, що розташовані на шляху поширення світлових променів, утворюють тінь. Самі ж вони виглядають темними. На цьому знімку видно, що поверхня води в безвітряну погоду є плоским дзеркалом. У ньому видно відбите зображення Сонця, дерев та кущів.

27. Як бачить бджола?
Зір бджіл відрізняється від зору людини. Людина розрізняє близько 60 окремих кольорів видимої частини спектра. Бджоли розрізняють тільки: жовтий, синьо-зелений, синій, «пурпурний», фіолетовий і не видимий для людини - ультрафіолетовий. Бджолиний «пурпурний» колір - це суміш жовтих і ультрафіолетових променів спектра, що бачить бджола. Майже всі білі квіти в природі поглинають ультрафіолетову частину спектра, тоді як жовті і сині частіше їх відбивають. Тому квіти, білі для ока людини, бджолами сприймаються як синьо-зелені.