3. Початок війни Друга Світова війна для міста Черкаси розпочалась 22 червня 1941 року, коли німецька авіація розпочала авіабомбування вулиць і стратегічних об'єктів міста. Так, одразу були знищені місцева залізнична станція та мости через Дніпро. Радянські війська, які знаходились у місті, одразу розпочали оборонну підготовку до наступу німецьких вояків. В районі сучасного мікрорайону Південно-Західного був збудований 12-кілометровий протитанковий рів. На його будівництво з ініціативної молоді формувались і проводились навчання ополченців. Окрім цього, була також збудована і тимчасова переправа через Дніпро. На головну На наступну

4. Звільнення міста Радянські воїни, серед яких велику частку складали українці, знали, що їх з нетерпінням чекають знемагаючі у фашистській неволі співвітчизники. Усвідомлення цього якраз і було основою того масового героїзму, який тисячі бійців і командирів виявили під час боїв за Черкаси. Про запеклість цієї битви свідчить хоча б той факт, що у «Черкаській операції» були задіяні 25 радянських військових з'єднань і частин, в тому числі: 3 стрілецькі, 1 повітряно-десантна, 2 авіаційні і 1 зенітно- артилерійська дивізії, 4 бригади — танкова, артилерійська і 2 повітряно-десантні, 7 артилерійських полків різного призначення, серед них — полк гвардійських мінометів, уславлених «катюш», 3 авіаційні полки і 1 окрема ескадрилья, 3 інженерно-саперні батальйони. Тридцять днів тривали кровопролитні бої на підходах до міста і ще двадцять чотири — на його вулицях. Усім згаданим з'єднанням і частинам тим же наказом Верховного Головнокомандуючого згодом було присвоєне почесне найменування «Черкаських». На головну На наступну

5. Форсування Дніпра Навіть після нищівної поразки на Курській дузі, Гітлер все ж таки вважав, що Червона армія нізащо не ступить на правий берег Дніпра, де було утворено потужну лінію німецької оборони під умовною назвою «Східний вал». У фюрера були всі підстави для такої впевненості, адже за численними укріпленнями було сконцентровано чи не найпотужніше і найбільш боєздатне угруповання вермахту. Важлива роль у цій розгалуженій оборонній системі відводилась і місту Черкасам. На головну На наступну

6. Вранці 1 жовтня село було звільнене, а в ніч на 2 жовтня на хрещатинський плацдарм переправилися 933-й та 936-й стрілецькі полки 254-ої стрілецької дивізії. Плацдарм був невеликий: півтора кілометри по фронту і один кілометр в глибину. Ворог переважував в кількості, але радянські бійці не відступили ні на крок. Розширюючи плацдарм, наші війська вийшли на оборонний рубіж міста Черкаси. Черкаси відігравали дуже важливу роль у всій системі оборони фашистських військ, тому звільнення міста мало велике стратегічне значення в планах радянського командування для подальшого розвитку наступу військ Червоної Армії. На головну

8. Полбін Іван Семенович 14(27).1.1905-11.2.1945 Народився в с. Ртіщево-кам'янка нині Майнського району, Ульяновськой області, двічі Герой Радянського Союза (23.11.1942 і 6.4.1945), генерал-майор авіації (1943). У боях на р. Халхін-Гол командував бомбардувальним полком. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 на різних фронтах, командував 150-м-код бомбардувальним авіаційним полком (1941— 42), 301-ою бомбардувальною авіаційною дивізією (1942—43), 6-м-код гвардійським бомбардувальним авіаційним корпусом (1943—45). Зробив 157 бойових вильотів на бомбардування важливих військових об'єктів. Загинув при виконанні бойового завдання. Нагороджений 2 орденами Леніна, 2 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 2-ої міри, Богдана Хмельницького, Вітчизняної війни 1-ої міри і медалями. На головну

9. Фотоальбом На головну

10. Подяки та грамоти На головну

11. Ветерани Черкаського авіаполку На головну