1. Нехай вам засяють Різдвяні вогні!
Здоров'я й добробуту в вашій сім'ї!
Бажаєм, щоб завжди робота була,
І щоби раділа вся ваша сім'я.
Щоб рік що наступить,
Був кращим за всіх,
Вам злагоди в домі і в справах усіх!

2. Головні завдання роботи закладу з сім'єю
Пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної грамотності батьків
Організація заходів, спрямованих на оволодіння батьками системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома.
Гуманізація змісту та форм роботи з сім'єю і взаємовідносин “педагоги – батьки”

3. Визначальна умова взаємодії суб'єктів виховання
Вичерпне уявлення про зміст виховної діяльності один одного;
Можливості порозуміння щодо завдань і засобів виховного впливу заради благополуччя дитини;
Адекватність виховних дій до запланованого кінцевого результату.

4. Виховний ідеал української сім'ї
Виховний ідеал української сім'ї формувався протягом усієї історії українського народу.
Досягнення цього ідеалу на практиці залежало від багатьох чинників — державного устрою, світогляду як окремого індивіда, так і суспільства в цілому, моралі та релігії, рівня розвитку культури, національних властивостей тощо.
За сучасних умов на виховний ідеал має орієнтуватися державна політика, сім'я, навчально-виховні заклади

5. Виходячи із цих концептуальних теоретич­них положень, українська сім'я має культивувати такі якості і особливості характеру людини:
повага і відданість своїм батькам, сім'ї, родині, готовність до взаємодопомоги;
розуміння і відчуття духовної єдності поколінь, повага до батьків, культури та історії рідного народу;
усвідомлення власної національної гідності, честі, внутрішньої свободи, гордості за свою землю і народ;
всебічний і гармонійний розвиток особистості, готовність як до розумової, так і до фізичної праці, захисту рідної землі, аж до самопожертви;
дотримання принципів вселюдської і народної моралі: правдивості, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності, гуманного ставлення до людини і довкілля;
повноцінний фізичний розвиток, міцне здоров'я, фізична досконалість, свідоме ставлення до зміцнення свого здоров'я як необхідної умови підготовки до суспільно-корисної праці й захисту Батьківщини;
уміння міжособистісного спілкування, культури спілкування, гуманізм, колективізм, товариськість, приязність, доброзичливість, взаємопідтримка, чесність, організованість і дисциплінованість, чемність і порядність в особистій по­ведінці й відносинах з іншими.

6. Основні завдання родинно-сімейного виховання в умовах сьогодення:
виховання патріотизму, громадянських якостей особистості, правової культури;
виховання фізично й морально здорової дитини, забезпечення необхідних екосоціальних умов для повної реалізації можливостей розвитку дитини (генотипу);
створення атмосфери емоційної захищеності, тепла, любові, умов для розвитку почуттів і сприймань дитини, її самореалізації;
засвоєння моральних цінностей, ідеалів, культурних традицій, етичних норм взаємин між близькими людьми і в суспільному оточенні,
виховання культури поведінки, правдивості, справедливості, гідності, честі, людяності, здатності виявляти турботу про молодших, милосердя до слабих і людей похилого віку;
залучення дітей до чарівного світу знань, вивчення народних казок, пісень, прислів'їв, приказок, дум, лічилок тощо виховання поваги до школи і вчителя, прагнення до освіти й творчого самовдосконалення;
формування естетичних смаків і почуттів, уміння розрізняти красиве і потворне в мистецтві і житті, поважати прекрасне у вчинках людей, забезпечення умов для їхньої творчої практичної діяльності;
і включення дитини в спільну з дорослими діяльність, розвиток творчої працелюбної особистості, спрямування її зусиль на турботу про навколишнє середовище; виховання дітей цивілізованими господарями та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин;
забезпечення духовної єдності поколінь, збереження родинних традицій; звичаїв, обрядів, виховання в них національної свідомості й самосвідомості

7. Напрямки сімейного виховання
Формування національної самосвідомості;
Правове виховання ;
Моральне виховання;
Статеве виховання;
Художньо – естетичне;
Формування духовності й духовної культури;
Трудове виховання;
Екологічне виховання;
Розумове виховання.

8. Програма реалізації ідеї співробітництва сім’ї та школи
Як зацікавити колектив ідеями діяльнісно, продуктивної праці з батьками?
Як розподілити ролі серед адміністративно-управлінського апарату, щоб в спільній справі кожен міг найбільш реалізувати свій управлінський, організаторський та педагогічний потенціал?
Як теоретично підготуватися до здійснення важливого напрямку роботи? Чий досвід обов'язково необхідно урахувати, проаналізувати? Які позитивні традиції склалися в самій школі в цьому напрямку роботи? Як їх розвивати?
Кому краще доручити проект спільної діяльності з батьками? Яким критеріям повинен відповідати цей проект?
Як найкращім чином залучити членів педагогічного колективу до реалізації цього проекту? Чим може збагатити цю діяльність, методичне об'єднання класних керівників, методичне об'єднання вчителів -предметників, психолог, соціальний педагог, бібліотека, заступники директора? Як, не дублюючи один одного, розв'язати спільну задачу?
Яку науково-дослідницьку (діагностичну) роботу необхідно провести в школі, щоб новий проект ураховував не тільки чужий досвід, але й спирався на власні дані?
Як співвідносити програму співпраці з батьками з іншими цільовими програмами школи, знайти можливості комплексного розв'язання групи проблем?
Коли і як оцінювати результати проведеної роботи та за якими показниками?

9. Проектування роботи з батьками заступником директора
Він має бути безумовно вихованою, інтелігентною, стриманою людиною, яка вміє знаходити спільну мову з усіма батьками, бути терплячим щодо них та стриманим у розмові з ними, вміти підтримати їх точку зору й зрозуміти ті проблеми, з якими вони прийшли до школи.
Заступник директора повинен бути освіченим у галузі сімейного виховання, батьківської педагогіки, знати проблеми взаємовідносин школи та сім'ї, розбиратися в типології проблем сімейного виховання, він має прагнути опанувати вітчизняний та зарубіжний досвід співробітництва школи з батьками.
Заступник директора повинен розуміти, що співробітництво з батьками є умовою розвитку сучасної школи, досягнення освітніх задач і створення найбільш сприятливих умов для роботи учнів. Так, справедливо писав В. О Сухомлинський, що без сім'ї, без допомоги батьків нам не обійтись не тільки у вивченні дитини, а навіть і в інших справах

10. Проектування роботи з батьками заступником директора
Такий заступник повинен, безумовно, володіти творчими здібностями. Це одна з умов його можливості спонукати ініціативу педагогів, створити позитивну мотивацію діяльності в педагогічному колективі щодо втілення педагогічного проекту, проявляється вона в умінні провести цікавий семінар абопрактикум класних керівників, компетентно виступити на класних або шкільних батьківських зборах тощо. Саме в діяльності проявляється синтез комунікативних, організаторських, творчих здібностей заступника директора, його педагогічна компетентність.
Заступник директора повинен стати центральною фігурою в проектуванні педагогічної системи співробітництва й взаємодії з батьками.

11. Проектування роботи з батьками заступником директора
Такий заступник повинен, безумовно, володіти творчими здібностями. Це одна з умов його можливості спонукати ініціативу педагогів, створити позитивну мотивацію діяльності в педагогічному колективі щодо втілення педагогічного проекту, проявляється вона в умінні провести цікавий семінар абопрактикум класних керівників, компетентно виступити на класних або шкільних батьківських зборах тощо. Саме в діяльності проявляється синтез комунікативних, організаторських, творчих здібностей заступника директора, його педагогічна компетентність.
Заступник директора повинен стати центральною фігурою в проектуванні педагогічної системи співробітництва й взаємодії з батьками.

12. Заступник директора повинен мати відповіді на такі запитання:
Чи є в школі, в класах досвід співпраці з сім'єю (види спільної діяльності, форми, проблеми, результати)?
В яких випадках і чому взаємодію з батьками встановити неможливо?
Що може дати взаємодія сім'ї і школи дитині? Де видно результат?
Яка педагогічна користь від співпраці школи та сім'ї?
Що дає співробітництво зі школою батькам?

13. Види спільної діяльності
оздоровча (профілактика поганих звичок);
навчально-просвітницька;
художньо-естетична;
господарчо-трудова;
організаційна;
дозвілля;
профорієнтаційна;
Спортивно – оздоровча та інше.

14. Освіта батьків щодо організації навчального процесу в школі
Необхідно знайомити батьків:
з концепцією розвитку закладу, із загальношкільною дослідницькою темою;
з проектами, в яких бере участь школа;
зі змістом курсів, які вивчаються;
з методом проектування індивідуального маршруту дитини.

15. Усі ці аспекти повинні бути обговорені на МО класних керівників , аби розробити за ними невеликі рекомендації. Таким чином, вдається запобігти взаємного непорозуміння та недовіри між школою та батьками в цих питаннях.
Щоб це співробітництво не було формальним, на МО можуть бути заплановані І і розроблені проблемні та тематичні консультації, семінари для батьків.

16. Що необхідно враховувати при плануванні діяльності МО в роботі з батьками?
По-перше, дані діагностики: склад батьків; рівень компетентності батьків і педагогічних кадрів; характер взаємовідносин між вчителем (кожним!) і батьками, між батьками та дитиною в сімї, між вчителями і дитиною в класі.
По-друге, особливості закладу: тип закладу, склад учнів, співвідношення навчальної та позакласної діяльності
По-третє, ресурсне забезпечення закладу
По – четверте, для успішної роботи необхідна експертиза і самоекспертиза діяльності МО.

17. Діяльність методичного об'єднання класних керівників
Класний керівник є ключовою фігурою у взаємодії з батьками: він об'єднує зусилля школи та сім'ї, виконує роль посередника, роль зв'язуючої ланки.
Класного керівника треба не тільки інформувати, консультувати та навчати в цьому напрямку, але й уміло стимулювати до саморозвитку. В розв'язанні цієї задачі особлива роль відводиться МО класних керівників як стимулятора та джерела підвищення компетентності вихователів в роботі з батьками.

18. Причини труднощів класних керівників в роботі з батьками:
в непідготовленості випускника педагогічного ВНЗ до взаємодії з батьками;
у відсутності адресної допомоги, чітких рад, рекомендацій з боку МО;.
в переважанні декларативного, а не практичного характеру спілкування з батьками, впливі на батьків, а не взаємодії з ними.

19. Причини труднощів класних керівників в роботі з батьками:
в непідготовленості випускника педагогічного ВНЗ до взаємодії з батьками;
у відсутності адресної допомоги, чітких рад, рекомендацій з боку МО;.
в переважанні декларативного, а не практичного характеру спілкування з батьками, впливі на батьків, а не взаємодії з ними.

20. В діяльності МО класних керівників щодо взаємодії з батьками можна визначити два основних напрямки:
підвищення науково-теоретичної ін­ формованої класних керівників;
організаційно-методична допомога класним керівникам у взаємодії із сім'ями. Зміст та форми діяльності МО в кожному з напрямків різні.

21. Основні напрямки взаємодії школи та сім'ї
за рівнями інформованості про різні аспекти життєдіяльності дитини в навчальному закладі;
про навчальний заклад, про проблеми навчання в цілому;
за рівнем правової і психолого - педагогічної компетентності;
за потребами в консультуванні, навчанні, соціальній підтримці;
за рівнем активності .

22. Схема визначення напрямків взаємодії
Інформування батьків
Освіта(різного виду)
Консультування
Навчання
Спільна діяльність
Вивчення обраховується у %

23. Можливі результати спільної роботи з батьками
створення визначних внутрішньошкільних структур;
створення документів, що регламентують життя дорослих і дітей у шкільному просторі;
підвищення рівня соціальної захищеності всіх суб'єктів педагогічного процесу, рівня задоволеності і рівня компетентності;
підвищення активності, орієнтації на співпрацю.

24. Етапи залучення батьків до громадської експертизи якості освіти
Інформування про те, що і як і коли відбувається
Діагностика( ставлення до того, що відбувається, всіх суб'єктів).
Спільне обговорення, корекція навчальної стратегії.
Підготовка ресурсної бази, а самопідвищення компетентності батьків, або підвищення кваліфікації педагогів)
Реалізація( оновлення) стратегії або навчальної програми.
Повторна діагностика досягнень.

25. Наслідки успішного використання цього механізму
Покращення ресурсної бази
Широкий громадський резонанс, розширення числа соціальних партнерів.
Постійне оновлення змісту навчання, вибір найбільш перспективних технологій і засобів досягнення оптимальних результату.
Підвищення якості освіти

26. Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11
П Р О Е К Т
“Відповідальне
батьківство”
З досвіду роботи
Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11

27. Мета проекту:
через проведення просвітницької, профілактичної, тренінгової роботи сприяти розвитку відповідального ставлення батьків до виховання дитини як особистості, здатної до реалізації своїх потенційних можливостей, щасливого члена суспільства.

28. Завдання проекту:
Допомогти батькам усвідомити вирішальний вплив сім’ї на формування майбутньої особистості
Визначити напрями просвітницької роботи, які сприяли б розвитку відповідального ставлення батьків до виховання, навчання дітей
Забезпечити взаємозв'язок, конструктивне спілкування між школою та батьківським колективом з метою організації освітніх та виховних програм
Сприяти подоланню насильства в сім’ї, дотримання (виконання) прав дитини

29. Родинна твердиня
Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах (протокол №21 засідання Комісії з інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України від р.)

30. Автори посібника
Блер Кук, доктор філософії, керівник проекту, директор організації „International School Project”
Алан Скоулз, доктор філософії
Рекс Джонсон, доктор філософії
Діана Нотаро, магістр освіти
Памела Еверлі, магістр освіти
Рецензент:
Яременко Н.В., кандидат пед. наук
Експертна група:
Беник О.Н.
Мотижен С.В.

31. Мета посібника
Викладаючи даний курс, педагоги допоможуть батькам, а також іншим дорослим, які беруть участь у вихованні дітей, розпізнати притаманний їм стиль виховання. Курс також озброїть батьків навичками, як змінити свій стиль батьківського виховання на більш ефективний і збалансований (у цьому посібнику він називається „спрямовуючим стилем батьківського виховання”).

32. Зміст Вступ Урок 1. Яким є Ваш стиль батьківського виховання?
Урок 2. Чого найбільше потребує Ваша дитина?
Урок 3. Як навчити дитину слухатися?
Урок 4, 5. Як підготувати дитину до дорослого життя?
Урок 6. Навчання прикладом.
Урок 7. Чим відрізняється дисциплінування від покарання?
Урок 8. Чи доречний гнів у батьківському вихованні?
Урок 9. Як подолати марафон

33. Вікова спрямованість
посібник розрахований на батьків дітей віком від 6 до 14 років. Проте багато принципів батьківського виховання, що згадуються тут, можна застосовувати і для дітей старшого або молодшого віку.

34. батьківського виховання?
Яким є ваш стиль
батьківського виховання?

35. Стилі
батьківства

36. ПОБЛАЖЛИВИЙ СТИЛЬ
Низький контроль, високий рівень підтримки, дитина керує. Двостороннє спілкування. Мало уявлення про наслідки. Постійне виявлення любові, слабка дисципліна. Неприборкана воля і егоцентричний характер, дозволяючий і теплий.
ВПЛИВ НА ДИТИНУ: Низький самоконтроль, низька самоповага, нешанобливе ставлення, незахищеність, нездатність пристосовуватися до меж, низька відповідальність, низька успішність у школі
ОСНОВНА УВАГА: Підвищити рівень контролю

37. СПРЯМОВУЮЧИЙ СТИЛЬ
Високий рівень контролю і підтримки. Батьки досяжні, доброзичливе керування дитиною. Двостороннє ефективне спілкування. Чіткі стандарти, що ґрунтуються на правильних цінностях. Логічний аналіз проявів поганої поведінки. Постійна любов і дисципліна. Добре сформована воля і сильний характер, люблячий і стійкий.
ВПЛИВ НА ДИТИНУ: Висока самоповага, самоконтроль, самостійність, здорові взаємини, хороша успішність в школі.
ОСНОВНА УВАГА: Підтримувати баланс та покращувати підтримку і контроль

38. УСУНУТИЙ СТИЛЬ
Низький контроль, низький рівень підтримки. Батьки недосяжні. Мінімум спілкування. Лише декілька нечітко висловлених стандартів. Непередбачувані наслідки. Мінлива любов і дисципліна. Деформована воля і характер, віддалений і відсутній
ВПЛИВ НА ДИТИНУ: Низька самоповага та мотивація, труднощі у формуванні стосунків, бунтівливість, незахищеність, погана успішність у школі.
ОСНОВНА УВАГА: Більше часу приділяти дитині (підвищити як підтримку, так і контроль).

39. ВЛАДНИЙ СТИЛЬ
Високий контроль, низька підтримка. Батьки недосяжні, викликають страх, вимагають беззаперечної покори. Однобічне спілкування: батьки-діти. Негнучкі, часто безпідставні стандарти. Жорсткі, часто безпідставні наслідки. Уникання виявлення любові, негнучкі покарання. Зламані воля й характер, переважаючий і черствий.
ВПЛИВ НА ДИТИНУ: Низька самоповага і самоконтроль, прояви бунтівливості, депресія, погані відносини, посередня успішність в школі.
ОСНОВНА УВАГА: Підвищити рівень підтримки і турботи, слухати дитину.

40. ПОБЛАЖЛИВИЙ СТИЛЬ. Заокруглена форма ототожнює егоцентричну волю дитини, яка не в змозі брати на себе відповідальність.
УСУНУТИЙ СТИЛЬ. Така вішалка ототожнює несформовану волю та зранений дух дитини.
ВЛАДНИЙ СТИЛЬ. Надмірні вимоги, покладені на дитину, як і надмірна вага на вішалку, ламають її дух та волю.
СПРЯМОВУЮЧИЙ СТИЛЬ. Завдяки правильності форми та неушкодженому дроту вона є функціональною і може витримати вагу набагато більшу, ніж вага самої вішалки. Це ототожнює правильно сформовану волю та сильний дух дитини, що можуть витримати різні життєві навантаження.

41. Як навчити
дитину слухати?

43. Найкращий спосіб навчити дитину слуханню – це активно її слухати
Найкращий спосіб навчити дитину слуханню – це активно її слухати. Це й називається рефлекторним слуханням. Використовуйте даний метод навчання – і настане час, коли ваші діти почнуть так само слухати вас. Станеться це чи ні, але, слухаючи свою дитину саме так, ви даєте їй зрозуміти, що вона є дуже цінною для вас і вартою вашого часу й уваги.

44. Як успішно провести зустріч з батьками
Заохочуйте батьків до активного обговорення.
Проводьте зустріч із батьками в затишному, зручному приміщенні.
Якщо є така можливість, поставте стільці колом, щоб усі бачили один одного і почували себе включеними в обговорення.
Використовуйте наочність, відео, роздавальний матеріал для підкріплення свого виступу.
Якщо ви розповідаєте про життя класу, використовуйте фотографії, магнітофонні записи дітей свого класу.
Надсилайте батькам запрошення і звертайтеся в них до кожного персонально.
Завжди передбачайте час для того, щоб родини могли поспілкуватися між собою.
Доповідь робіть короткою. У дорослих невелика тривалість концентрації уваги після робочого дня.
Враховуйте інтереси та потреби родин у виборі тематики зустрічі.
Обов'язково включайте до свого виступу розважальні ігрові моменти.

45. Нетрадиційні форми роботи з батьками Педагогічний десант.
Дерево родоводу.
У родинному колі.
Родинний міст.
Народна світлиця.
День добрих справ.
Вечір великої родини.
Батьківська школа.
Азбука родинного виховання.
Дні довіри.
Родинні свята в класі.

46. ПАМ’ЯТАЙТЕ:
ми маємо два вуха і один рот, щоб удвічі більше слухати, ніж говорити

48. Круглий стіл

49. «Ліворукі діти: особливості розвитку»
«Ліворукі діти: особливості розвитку». Заняття Центру толерантності для батьків, учнів, учителів
Автор
Ципуга Вікторія Іванівна
учитель історії та суспільствознавства
Білоцерківської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів № 11,
координатор Білоцерківського
Центру толерантності
при НВК «Міцва-613» 49

50. Політика, державотворення Александр Македонский
Історична
епоха
Персоналії
Політика, державотворення
Наука, культура
Стародавні часи
Ю. Цезар,
Александр Македонский
Середні віки
Карл Великий
Нові часи
Наполеон Бонапарт
Л. да Вінчі,
Рафаель, І. Ньютон,
В. А. Моцарт, Р. Шуман,
Л. ван Бетховен, О. Пушкін,
Л. Толстой, М. Твен
Новітня історія
О. фон Бісмарк,
Б. Франклін,
У.Черчіль, Б. Гейтс
Л. Керролл, Г. Уеллс,
фізіолог І. Павлов, Ч.Чаплін, С. Рахманінов, М. Тесла, А. Ейнштейн, С. Прокоф’єв

51. Фото учня ЗШ№11 Верекети Вадима
Тест Вігена Геодакяна
Фото учня ЗШ№11 Верекети Вадима

52. Поділ фотографії на дві частини

53. Робота з правою частиною: подвоєння правої частини обличчя

54. Поворот вліво однієї правої частини
Поворот вліво однієї правої частини

55. З′єднання обох частин

56. Робота з лівою частиною: подвоєння лівої частини фотографії

57. Поворот однієї лівої частини вправо

58. З′єднання обох лівих частин обличчя

59. Порівняння отриманих фотографій
Правостороннє фото
Лівостороннє фото