1. ФОРМУВАННЯ Й РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНО- КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

2. «У діяльності навчальних закладів усіх типів і рівнів акредитації проблемам інформатизації повинна приділятись першочергова увага». В. Биков

3. За результатами опитування вчителів, що проходять навчання на курсах підвищення кваліфікації 30 % учителів вважає, що володіє ІКТ на достатньому рівні, 30 % учителів не використовують ІКТ у професійній діяльності, оскільки не володіють методикою використання ІКТ на своїх уроках, решта тому, що відсутні умови для використання комп’ютерів та ІКТ у навчальному процесі.

4. Концептуальні засади формування ІК-компетентності в системі післядипломної педагогічної освіти ФормуванняІК-компетентності Розвитокпрофесійноїактивності Безперервністьнавчання Диференціація змісту і форм навчання ВипереджальнийхарактернавчанняОсобистісно-орієнтованийпідхід Компетентністнийпідхід Андрагогічніпринципи

5. Cистема навчання педагогічних працівників націлена на здобуття: основних знань у галузі ІКТ; загальних знань та умінь у галузі використання педагогічних технологій із застосуванням ІКТ; спеціальних умінь та навичок у галузі застосування ІКТ.

6. Загальні компетентності вчителів психологічназагальнонаукова предметно- методична інформаційна загальнокультурна

7. ІК-компетентність педагога – це здатність педагога розв’язувати професійні завдання з використанням сучасних засобів і методів інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ); його уже стала, особистісна якість, характеристика, що відбиває реально досягнутий рівень підготовки в галузі використання засобів ІКТ у професійній діяльності; особливий тип організації предметно-спеціальних знань, що дозволяють правильно оцінювати ситуацію і приймати ефективні рішення в професійно- педагогічній діяльності, використовуючи ІКТ. Панина Т.С., Дочкин С.А., Клецов Ю.В., «Уровни информационно-коммуникационной компетентности педагогических работников», ГОУ ДПО «Кузбасский региональный институт развития профессионального образования», [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.krirpo.ru/etc.htm?id=744http://www.krirpo.ru/etc.htm?id=744

8. Складові ІК-компетентності Інформаційно-комунікаційна компетентність загальнадіагностичнапредметно- орієнтована

9. Загальна компетентність – це здатність учителя використовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) у викладанні навчального предмету і для забезпечення навчально-виховного процесу створювати: таблиці; малюнки; діаграми; презентації; тестові завдання; текстові документи.

10. Діагностична компетентність допомагає вчителям аналізувати досягнення учнів під час навчання, особливо враховуючи те, що за останні роки змінився вектор навчального процесу – він став насиченим тестовими завданнями. Учителі повинні мати здатність здійснювати: моніторинг результатів навчальної діяльності; проміжне діагностування; електронне тестування; прогнозування тощо.

11. Основний змістовний аспект ІК-компетентності педагога полягає у: наявності знань щодо особливостей інформаційних потоків у своїй предметній галузі; володінні основами аналітико-синтетичної переробки інформації; засвоєнні технологій підготовки педагогічної інформаційної продукції; володінні конкретними навичками з використання технічних засобів в освітньому процесі та в самостійній роботі з підвищення професійної кваліфікації.

12. Компоненти ІК-компетентності педагога: знання системи послуг для здобуття поточної та ретроспективної інформації й регулярного звернення до неї, у тому числі через глобальної мережу Інтернет; здатність оцінити для задоволення різних інформаційних потреб цінність, ефективність і надійність інформації, отриманої з різних джерел; володіння основними навичками здобуття інформації в автоматизованих системах і зберігання власної інформації,

13. Структура ІК-компетентності Навички опрацювання інформації Особистісна потреба у використанні ІКТ у професійній діяльності Навички роботи з технічними пристроями та програмним забезпеченням Розуміння ролі ІКТ в освіті та їх дидактичних можливостей

14. Чинники, які впливають на формування ІК-компетентності педагогічних працівників під час навчання добір та розробка професійно орієнтованих завдань, педагогічних ситуацій, які створюють мотивацію для оволодіння інформаційними технологіями навчання за допомогою наочних моделей, засобів мультимедіа, Інтернет- ресурсів виконання, враховуючи навчальну спеціалізацію педагогів, творчих проектів з використанням інформаційних технологій

15. Суб’єктивні чинники, що впливають на ІК-компетентність педагогів ІК-компетентність педагога Наявність домашного комп’ютера Наявність домашньої електронної медіатеки Фахова підготовка Творча активність Вік педагога Проходження курсів з ІКТ Частота використання ІКТ Доступ до Інтернет

16. Функції ІК-компетентності педагога: пізнавальна, спрямована на систематизацію знань, на пізнання і самопізнання людиною самої себе; комунікативна, носіями якої є семантична компонента, носії інформації; адаптивна, що дозволяє адаптуватися до умов життя та діяльності в інформаційному суспільстві; нормативна, що проявляється системою моральних та юридичних норм та вимог в інформаційному суспільстві; оціночна, котра передбачає уміння орієнтуватися в потоках різноманітної інформації, виявляти й відбирати відому і нову, оцінювати значиму і другорядну; інтерактивна, спрямована на активну самостійну і творчу роботу людини, що призводить до саморозвитку та самореалізації.

17. Етапи оволодіння ІК-компетенціями Базовий рівень володіння ІК-компетенціями Технологічний рівень володіння ІК-компетенціями Практичний (професійний) рівень володіння ІК-компетенціями

18. Рівні володіння ІК-компетенціями: педагогічний (психолого-педагогічний, методичний, творчий); предметно-орієнтований; базовий.

19. Базові ІК-компетенції включають: наявність загальних уявлень у сфері ІКТ; наявність уявлень про електронний освітній ресурс; володіння інтерфейсом операційної системи; наявність загальних уявлень у сфері мультимедіа; володіння технікою підготовки графічних ілюстрацій на основі растрової графіки; володіння навичками користувача офісних технологій у контексті підготовки дидактичних засобів з предметної галузі та робочих документів; володіння базовими Інтернет-сервісами і технологіями; володіння основами технології побудови web-сайтів.

20. Мінімальні інваріантні навички інформатичної діяльності вчителя містять: уміння застосовувати комп’ютер і периферійне устаткування; уміння застосовувати прикладне програмне забезпечення та графічний інтерфейс на рівні користувача, уміння застосовувати комунікаційні засоби (електронна пошта, Інтернет) на рівні користувача; уявлення про правові та етичні норми роботи з інформацією; уміння застосовувати санітарні норми та правила при роботі з комп’ютером;

21. Мінімальні інваріантні навички інформатичної діяльності вчителя містять: уміння застосовувати санітарні норми та правила при роботі з комп’ютером; уявлення про інформаційні та освітні ресурси (електронні педагогічні ЗМІ, освітні портали та колекції цифрових освітніх ресурсів) і вміння ними скористатися; уміння використовувати презентаційне обладнання та засоби; уміння працювати з різними видами інформації на рівні користувача.

22. На предметно-орієнтованому рівні педагог має: вибірково використовувати ІКТ-ресурси в професійній діяльності (текстові, графічні, обчислювальні, мультимедійні середовища, пошукові системи); мати повну уяву про існуючі медіаресурси та освітні ресурси в Інтернет для використання в освітньому процесі з предмета, уміти ними користуватись; уміти оцінювати основні педагогічні властивості електронних освітніх продуктів, визначати педагогічну доцільність їх використання в навчальному процесі;

23. На предметно-орієнтованому рівні педагог має: уміти вибірково застосовувати в професійній діяльності різні моделі використання ІКТ у навчальному процесі залежно від реального оснащення закладу освіти; уміти використовувати в процесі викладання предмета інформаційно- комунікаційні технології та цифрове обладнання; застосовувати на практиці мережні технології для участі в мережних педагогічних спільнотах; уміти технологічно представити свій педагогічний досвід засобами ІКТ.

24. Неможливо уявити діяльність учителів без: електронних енциклопедій; демонстраційних програм; готових навчальних програмних педагогічних засобів; електронних підручників; самостійно створених мультимедійних дидактичних матеріалів.

25. Використовуючи ІКТ, учитель має враховувати, який здійснюють ці технології вплив на особистість учня та його навчально-пізнавальну діяльність вплив на особистість учня та його навчально-пізнавальну діяльність

26. Вплив ІКТ на формування особистісних якостей учнів: До прямого впливу відносять становлення та фіксацію позитивних якостей особистості учня в процесі роботи з сучасними комп’ютерними та телекомунікаційними системами: акуратність та точність дій, зібраність та дисциплінованість, уміння планувати роботу та аналізувати її хід, комунікативні навички, бажання знаходити оптимальні рішення, впевненість в своїх силах та ін. Непрямим впливом слід вважати вивільнення часу викладача для ведення виховної роботи традиційними методами, а також можливість побудови її на основі об’єктивних даних психофізиологічної діагностики.

27. Упровадження ІКТ у повсякденну діяльність учителя з метою підвищення рівня його ІК-компетентності передбачає таку поетапну послідовність: переведення в електронну форму документації, яка готується щорічно (освітня програма, поурочне планування, конспекти навчальних занять); створення загальної бази завдань учням (усе, що раніше видавали їм на паперовому носії, може бути занесено в комп’ютер і систематизовано за темами); використання для ілюстрації на навчальних заняттях електронних ресурсів (пам’яток і т.ін.);

28. Упровадження ІКТ у повсякденну діяльність учителя з метою підвищення рівня його ІК-компетентності передбачає таку поетапну послідовність: підготовка до навчальних занять в електронній формі (маємо на увазі поурочне планування і власні презентації, «приготовлені» з електронних «інгредієнтів»); організація проектної роботи з предмету засобами інформаційно-комунікаційних технологій (створення тематичних сайтів, електронних посібників та їх каталогізація); використання мультимедійних дисків та ресурсів Інтернет для самостійної роботи учнів; організація автоматизованого контролю знань (тести, контролюючі програми, вікторини та ін.)

30. Формується ІК-компетентність учителів за умови: готовності вчителя до використання ІКТ у своїй роботі; створення тренінгової системи навчання; забезпеченні неперервної освіти впродовж усього життя; системного використання набутих навичок у педагогічній практиці; постійного підвищенні рівня сформованості інформаційно-комунікаційної культури шляхом переходу від базового рівня володіння ІКТ-компетенціями до професійного рівня.

31. всебічному розвитку вчителів-предметників; самовдосконаленню; бажанню вчитися впродовж усього життя; розумінню інформаційно-комунікаційних процесів; здатності застосовувати опановане у професійній діяльності; удосконалювати професійну майстерність; застосовувати набуті знання у педагогічній практиці. Формування ІК-компетентності сприяє

32. Інформаційно-комунікаційна компетентність вчителів філологічної спеціальності – це здатність автономно і відповідально застосовувати набуті ними теоретичні і фактологічні знання, уміння та навички в галузі ІКТ для розв’язання суспільно значущих завдань, зокрема професійних, з опанування учнями мовами i вивчення літератури, і задоволення власних потреб. (Н.Сороко)

33. Складові ІК-компетентності вчителів філологічної спеціальності 1. Когнітивний блок: знання вимог, системи та основ інформаційного суспільства; знання в галузі інформатики; знання можливостей ІКТ для розв’язання філологічних завдань; знання варіантів пошуку, використання, передавання, зберігання інформації; знання інформаційної безпеки й авторського права в мережі Інтернет.

34. Складові ІК-компетентності вчителів філологічної спеціальності 2. Діяльнісно-рефлексивний блок: здатність, уміння і навички застосовувати ІКТ для розв’язування філологічних завдань й у педагогічній діяльності; аналізувати і доцільно використовувати інформацію у професійній діяльності і для самоосвіти; організовувати процес навчання в галузі філологічних дисциплін за допомогою ІКТ; організовувати комунікацію з метою розв’язання філологічних і педагогічних завдань за допомогою ІКТ;

35. Складові ІК-компетентності вчителів філологічної спеціальності 2. Діяльнісно-рефлексивний блок: здатність, уміння і навички створювати нові засоби навчання для розв’язання філологічних і педагогічних завдань за допомогою ІКТ; створювати, передавати та зберігати за допомогою ІКТ нові інформаційні ресурси відповідно до педагогічних та філологічних потреб навчання учнів та самоосвіти; незалежно від мови, знаходити необхідну навчальну інформацію за допомогою свого мовного досвіду і перекладачів, що пропонуються як у мережі Інтернет, так і на електронних носіях.

36. Складові ІК-компетентності вчителів філологічної спеціальності 3. Ціннісно-мотиваційний блок: емоційна вихованість вчителя, що пов’язана з етичними нормами поведінки, стосунків, взаємодії в мовно-літературному середовищі і формування такої поведінки в учнів; відповідальність учителя за навчання і розвиток учня відповідно до вимог інформаційного суспільства; володіння вчителем методами особистісно орієнтованого, диференційного навчання;

37. Складові ІК-компетентності вчителів філологічної спеціальності 3. Ціннісно-мотиваційний блок: уміння діяти цілеспрямовано в інформаційному середовищі; уміння діяти цілеспрямовано на розвиток мовленнєвої культури учня з використанням доцільних ІКТ; ініціативність, рішучість та принциповість вчителя-філолога в розробці і здійсненні навчальних проектів на основі ІКТ відповідно до потреб і вимог учнів й освіти впродовж життя.

38. Складові ІК-компетентності вчителів філологічної спеціальності 4. Блок творчих здібностей: здатність і вміння доцільно використовувати ІКТ на уроках з метою розвитку творчості в учнів; розробляти навчальні проекти з мови і літератури у співпраці з іншими вчителями-предметниками з використанням ІКТ; створювати нову філологічну інформацію і дидактичні матеріали за допомогою ІКТ; розміщувати філологічні відомості за допомогою соціальних сервісів у мережах Інтернет так, щоб зацікавлювати відвідувачів.

39. Складові ІК-компетентності вчителів філологічної спеціальності 5. Адаптивний блок: здатність пристосовуватися до нових ІКТ; розуміти дидактичні функції нових ІКТ у професійній діяльності; використовувати нові ІКТ для самоосвіти.

40. Критерії володіння вчителем-філологом ІК-компетентністю Когнітивний: має системні знання щодо вимог, системи та основ інформаційного суспільства; має загальні інформативні знання, які включають знання в галузі інформатики; обізнаний щодо можливостей ІКТ для розв’язання філологічних завдань; уміє здійснювати варіанти пошуку, використання, передавання, зберігання інформації; володіє знаннями і застосовує засоби інформаційної безпеки й авторського права у мережі Інтернет.

41. Критерії володіння вчителем-філологом ІК-компетентністю Діяльнісно-рефлексивний: застосовує ІКТ для розв’язання філологічних завдань у педагогічної діяльності; аналізує та доцільно використовує інформацію у професійній діяльності і для самоосвіти; організовує процес навчання у галузі філологічних дисциплін за допомогою ІКТ; організовує комунікацію з метою розв’язання філологічних і педагогічних завдань за допомогою ІКТ;

42. Критерії володіння вчителем-філологом ІК-компетентністю Діяльнісно-рефлексивний: створює нові засоби навчання для розв’язання філологічних і педагогічних завдань за допомогою ІКТ; створює, передає та зберігає за допомогою ІКТ нові інформаційні ресурси відповідно до педагогічних і навчальних філологічних потреб учнів і для самоосвіти; незалежно від мови, знаходить необхідну навчальну інформацію за допомогою власного мовного досвіду і перекладачів, що пропонуються як у мережі Інтернет, так і на електронних носіях.

43. Критерії володіння вчителем-філологом ІК-компетентністю Ціннісно-мотиваційний: виявляє емоційну вихованість, що пов’язана з етичними нормами поведінки, стосунків, взаємодії в мовно-літературному середовищі і формує таку поведінку в учнів; відповідально ставиться до навчання й розвитку учня відповідно до вимог інформаційного суспільства; володіє методами особистісно орієнтованого, диференційного навчання;

44. Критерії володіння вчителем-філологом ІК-компетентністю Ціннісно-мотиваційний: діє цілеспрямовано в інформаційному середовищі; діє цілеспрямовано на розвиток у учнів мовленнєвої культури; проявляє ініціативність, рішучість та принциповість у розробці й здійсненні навчальних проектів на основі ІКТ відповідно до потреб і вимог учнів та освіти впродовж життя.

45. Критерії володіння вчителем-філологом ІК-компетентністю Творчий: доцільно використовує ІКТ на уроках з метою розвитку творчості в учнів; розробляє навчальні проекти з мови і літератури з використанням ІКТ у співпраці з іншими вчителями; виробляє стратегії і тактики педагогічної діяльності з метою оптимального виконання завдань всебічного розвитку особистості з використанням ІКТ;

46. Критерії володіння вчителем-філологом ІК-компетентністю Творчий: створює нові філологічні відомості (вербальні засоби комунікації) і дидактичні матеріали за допомогою ІКТ; розміщує філологічні відомості за допомогою соціальних сервісів у мережах Інтернет так, щоб зацікавлювати нею відвідувачів.

47. Критерії володіння вчителем-філологом ІК-компетентністю Адаптивний: швидко реагує на появу нових ІКТ і розуміє їх функціональні можливості для своєї професійної діяльності; доцільно використовує нові ІКТ у професійній діяльності і самоосвіті.

48. Інформаційно-комунікаційна компетентність особистості виявляється в раціональному доборі та свідомому застосуванні нею певних ІКТ у процесі активного розв’язання різноманітних завдань із досягненням успішного результату.