1. Лихослів'я у шкільному середовищі: профілактика і корекція

2. (НЕНОРМОВАНА, НЕКОДИФІКОВАНА)
ЗНИЖЕНА ЛЕКСИКА
(НЕНОРМОВАНА, НЕКОДИФІКОВАНА)
СЛЕНГ
(НЕПРОФЕСІЙНИЙ)
ПРОСТОРІЧЧЯ
ЛИХОСЛІВ'Я
(ІНВЕКТИВА)
ЦЕНЗУРНЕ
НЕЦЕНЗУРНЕ
НЕЦЕНЗУРНИЙ
ЦЕНЗУРНИЙ
ГРУБА ЛАЙКА

3. Що ми називаємо лихослів'ям?
Лихослів'я – вживання лайливих, соромітних слів// грубі, недоброзичливі слова і вирази, вживані щодо кого-небудь.
Інвектива –(лат. лайлива мова ) – різкий викривальний виступ проти кого-небудь, чого-небудь; образлива промова, лайка, випад.

4. Психологічне тлумачення лихослів'я
ЛИХОСЛІВ'Я
(ОБРАЗА СЛОВОМ)
АГРЕСИВНЕ
НЕАГРЕСИВНЕ

5. Агресивне лихослів'я – це будь-яка форма мовної поведінки, спрямована на образу або заподіяння шкоди іншій людині, яка не бажає цього (“випускання пари ”).
Виникнення і “життя” лайки пов'язане з етносом.
Однією з характерних рис нації є спільність мови .
Мова – це начало, яке формує поняття, а через них – і сам процес мислення народів.
Прокльони існують в усіх етнічних культурах, але вони різні в різних народів.

6. Розвиток лихослів'я пов’язаний з появою морально-соціальних табу
Найперші табу проголошували:
Абсолютну заборону на близькі кровозмісні зв'язки.
Абсолютну заборону на вбивство родича.
Підтримку життя будь-якого з родичів незалежно від його фізичної пристосованості до життя.
Порушення табу – смерть або вигнання.
Нецензурна лайка – словесні порушення першого табу.
Прокляття – порушення наступних – це і є найдревнішим лихослів'ям.

7. ВСЕ ЦЕ ПРИЗВОДИТЬ ДО АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ
Дитяче лихослів'я
3 – 5 років – дражнилки, які висміюють реальні або уявні вади дитини, порівняння з негативними героями улюблених казок та мультфільмів.
Молодші школярі – найболючіше сприймають ті слова, які знецінюють їх як виконавців вимог вчителя.
Підлітки – найчутливіші до вульгаризмів і до тих слів, що зменшують їхню “дорослість”, знецінюють їх як товаришів.
Старші школярі – реагують на слова, які підкреслюють їх інтелектуальну і соціальну неспроможність, їх ображають сарказм і зла іронія.
Дорослі люди – найдошкульніші прокльони від важливих для них осіб, від осіб із високим соціальним статусом.
ВСЕ ЦЕ ПРИЗВОДИТЬ ДО АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ

8. Психолого-педагогічні причини лихослів'я
№1. Лоно сім'ї /помилки сімейного виховання/
дефіцит позитивного спілкування батьків із дітьми;
відсутність у дорослих власних моральних установок;
організація життя в сім'ї не сприяє формуванню в дитини моральних звичок;
батьки не знають і не розуміють внутрішнього світу своєї дитини;
недоброзичливе, грубе ставлення дорослого до дитини;
розходження між словами і діями тих, хто виховує дитину;
низький рівень культури батьків, їхня неосвіченість – позитивні і негативні емоції висловлюють однією і тією ж лайливою мовою;
паузи в мовленні заповнюються тією ж лайливою мовою –
діти копіюють.
! Кожний 6-й підліток із повної сім'ї зазнає
емоційного відторгнення обох батьків.

9. Отже, мовлення старшокласників є негативним, оцінювальним.
№2. Взаємодія з однолітками,
особливо з важковиховуваними
бажання закріпитися у значущому гурті, самоствердитись, відчути себе дорослим;
бажання “переговорити”, “передражнити”, “відстояти свою точку зору”;
навішування словесних ярликів: “брехун”, “двієчник”, “підлабузник”.
У мовленні старшокласників нормативна лексика становить від 27% до 40%.
60% - просторіччя, жаргонізми, вульгаризми.
Отже, мовлення старшокласників є негативним, оцінювальним.

10. №3. Соціальна незахищеність №4. Засоби масової інформації
лихословлять сусіди;
лихословлять власні друзі і друзі батьків;
лихословлять однолітки і літні люди;
лихословлять перехожі на вулиці.
№4. Засоби масової інформації
в найпопулярніших телевізійних програмах на кожну інформаційну годину припадає в середньому 9 актів фізичного і 8 актів вербальної агресії.

11. Дослідження характерних проявів лихослів'я учнів
Анкета для учнів
Як ти розумієш слово “лихослів'я”?
Ти лихословиш?
Чому ти лаєшся?
Які прокльони ти можеш вжити?
Які емоції виникають, коли тебе лають?
Якими лихими словами тебе можуть образити?
Як ти вважаєш, чому лихословлять батьки?
Як ти вважаєш, чому лаються вчителі?
Що тобі легше було пережити: коли батьки тебе лупцювали за провину, чи коли боляче карали словами?
Як ти вважаєш, що є причиною закріплення звички лаятися?
Якими словами тебе ображають хлопці (дівчата)?

12. Анкета для батьків 1. Чи лихословлять ваші діти?
а) часто; б) рідко; в) ніколи.
2. Якщо діти потрапляють вам під “гарячу” руку, якими словами ви можете їх образити?
3. Чим ви можете пояснити використання таких слів?
4. Чи бувало таке, що ви незаслужено образили лихим словом дитину?
5. Коли трапляється сварка між дорослими у вашій сім'ї, ви вживаєте лайливі слова, яких не повинні чути діти?
а) так; б) ні.
6. Діти чують вашу лайку або сварку?
7. Як ви караєте дітей за провину?
а) сварю; б) лупцюю; в) пункти “а” і “б”; г) використовую інші методи.
8. Що відчуваєте і як поводиться ваша дитина, коли образилась на ваші лихі слова?
9. Чи лихословлять ваші друзі та близькі?
10. Чи лихословлять у вас на роботі так, що вам стає неприємно?
11. Де, на вашу думку, діти найбільше вчаться грубої лайки?
а) на вулиці; б) у школі; в) у сім'ї.

13. Виявлення ситуацій, що провокують лихослів'я
Анкета для учнів
Які твої дії викликають лихослів'я у батьків?
Які дії друзів провокують тебе на лайку?
Які дії вчителів злять тебе і викликають бажання сказати образливе слово?
Якби ти був батьком або матір'ю, то яких би слів не говорив своїй дитині?
Які почуття та емоції викликають у тебе образливі слова дорослого? Кількома словами опиши свій стан.
Які прокльони зазвичай можуть говорити твої однокласники?
У середньому, скільки лайок ти можеш вжити за один шкільний день?

14. Анкета для батьків Які дії дітей викликають у вас лихослів'я?
На вашу думку, які ваші дії можуть викликати у дитини бажання сказати образливе слово?
Як ви вважаєте, чому вчитель іноді лихословить до учня?
Коли ви образили дитину словом, як ви почуваєтесь?
Якби ви були дитиною, яких би образливих слів не хотіли б чути про себе?
У середньому, скільки образливих слів ви можете сказати за один день, спілкуючись удома?

15. Аналіз результатів дослідження лихослів'я в сім'ї та школі
Вживання прокльонів учнями – 96% . Груба лайка – 55% старшокласників. Зазнають словесних образ від батьків – 66% опитаних. Не ображають батьки – 14% дітей. Вживання прокльонів батьками – 48% визнало. Можуть вживати до дітей нецензурні слова зізналося 9% батьків . Сімейне оточення, яке лихословить – 58% батьків. Найпоширенішим “виховним” впливом є сварка і побиття – вдаються 70% батьків. 38% батьків вважають, що їх діти не лихословлять. 16% батьків вважають, що до лихослів'я дітей причетна сім'я. 84%– вулиця. Лише 2% опитаних – байдужі, коли їх лають У 1,5% опитаних школярів від накопичення негативних емоцій з'являються суїцидальні думки!! У 50% учнів лайка породжує бажання чинити наперекір дорослому і навіть помститися йому!

16. Класифікація лихослів'я
“Екзистенційне” лихослів'я – вислови, що заперечують, передусім, сам факт існування, буття людини як такої (“ти – ніхто”, “ти для мене не існуєш”, “нелюд”, “виродок”, “ти – покійник”, “щоб ти здох, провалився, щез” тощо).
“Інтенційне” лихослів'я – заперечує здатність людини хотіти, зичити собі й іншим чогось власне людського, людяного (“Чому ти не хочеш стати людиною?”, “Чому тебе так і тягне до поганого?”, “Ти будеш хотіти того, що хочу я”).
“Потенційне" лихослів'я – заперечує прихований у людині потенціал до людського існування, до успішного навчання (“нездара”, “задрипанка”, “телепень”, “безголовий”, “безрукий”, “дурень”, “дебіл”, “ідіот”, “псих” “урод”, “недоробок”, “дистрофік”) тощо.
“Віртуальне” лихослів'я – підкреслює нерішучість, невпевненість, нездатність людини самостійно визначатися в житті (“ні те ні се”, “ні риба ні м’ясо”, “вайло”, “гальмо”, “Усе за тебе треба вирішувати!”, “Тобі сказано – що і як потрібно робити! Чому ти сидиш, як пень?!”, “Чого лізеш поперед батька в пекло!”

17. 5. “Актуальне” лихослів'я - перекреслює у людини мотивацію і здатність до виконання того, що поставлено за мету
(“нероба”, “слабак”, “сачок”, “трутень”, “Скільки вб'єш – стільки в'їдеш”).
6. “Рефлексивне” лихослів'я – дає спотворену образливу особистісну оцінку людині, яку не можна прийняти
(“полова”, “засранець”, “шмаркач”, “вонючка”, “З тебе як з козла молока”, “Який ішов – таку і знайшов”, “Горбатого могила виправить”, “брехло”, “і вашим, і нашим”).
7. “Експірієнтальне” лихослів'я – заперечує здатність людини бути носієм позитивного досвіду
(“Об нього як об стінку горохом”, “У нього нічого не тримається в голові”, “жмот”, “жлоб”, “Так і дивиться, щоб щось поцупити”).

18. Психологічні вправи для гармонізації стосунків батьків та дітей
Вправа “Моя дитина…” – батькам пропонується продовжити речення, називаючи якомога більше позитивних рис своєї дитини. Психологічний коментар. Вправа спрямована на розвиток емпатії та позитивного ставлення до дитини, допомагає виділити й усвідомити її позитивні риси.

19. Вправа “Згоден – незгоден” – учитель або психолог зачитує певні твердження. Ті батьки, які з ними погоджуються, піднімають руку. Далі групи відстоюють свої погляди. Ті батьки, які в ході дискусії змінюють свою точку зору, повідомляють про це.
Зразки тверджень:
Я вважаю, що повинен знати про все, що думає моя дитина.
Лихослів'я у сім'ї підготує дитину до реального життя.
Сувора дисципліна в дитинстві розвиває сильний характер.
За суворе виховання (побиття і словесні образи) діти потім подякують.
Не можна бути другом власній дитині.
Психологічний коментар. Вправа дозволяє батькам усвідомити більшу самостійність дитини і рефлексувати свою поведінку, розвінчує ефективність постійного контролю.

20. Методика встановлення обмежень для дітей
Слід показати дитині, що її почуття приймають і розуміють, що її бажання важливі.
2. Далі встановлюють обмеження, пояснюють причини і наслідки реалізації небажаної дії: “Але цього робити не можна, бо…”, або “Якщо так зробити, то це призведе до…”.
3. Дитині пропонують альтернативу, яка б її зацікавила.
4. Якщо після цього дитина не відмовляється від своїх дій, батьки дають їй право вибору: або вона припиняє свої дії, або… Тут батьки можуть підібрати умову, яка найкращим чином впливає на дитину (відповідно до сімейних традицій, віку, психологічних особливостей, самої ситуації).

21. “Бережіть сльози ваших дітей, щоб вони могли проливати їх на ваші могили"
Пам'ятка батькам
“Правила покарання”
Покарання – крайній захід, і використовується тоді, коли інші засоби не дали результату.
Покарання не повинно принижувати гідності дитини. Караючи, слід поважати особистість.
Перед покаранням потрібно для себе з'ясувати, чого ви хочете досягти в такий спосіб.
Для профілактики наперед, про всяк випадок – дитину не карають.
Карати із запізненням не можна.
Не можна цькувати дитину власною провиною і згадувати її довго, втрачаючи емоційний контакт. Покарали – означає вибачили.
Покарання не повинно шкодити здоров'ю: ні фізичному, ні психічному.

22. Психологічний коментар
Запропоновані вправи спрямовані на
вироблення вміння неконфліктно реагувати у складних ситуаціях
взаємодіяти з дитиною без використання “лихих” слів
на розширення діапазону педагогічно доцільних способів виховного впливу.

23. 5 порад, щоб позбутися лихослів'я
Не говорити нецензурних слів самим батькам.
Навчити дитину протистояти середовищу й давати гідну відповідь на образи. Лихослів'я – проблема внутрішньої невпевненості в собі.
3. Тренуйте себе й дитину розмовляти ввічливо і гарно.
4. Лихослів'я – це не спосіб розслабитися.
5. Як наші предки боролися з лихослів'ям? Вони казали: “Не лихослов. Бо коли людина вимовляє погані слова, від неї відлітає янгол-охоронець. Захисту не матимеш, крила над тобою не буде”.

24. Висновки Саме гуманізація стосунків у сім'ї і школі,
цілеспрямована культурно-просвітницька робота з батьками, з досвідченими і майбутніми педагогами,
введення певних санкцій за лихослів'я ,
спеціально організована психолого-педагогічна корекційна і профілактична робота з дітьми
дадуть свої позитивні результати і допоможуть подолати цю шкідливу звичку.