1. Тема уроку:
«Анілін»

2. Задача
Масові частки елементів у складі речовини становлять: Карбон - 40,5 %, Гідроген - 7,9 %, Оксиген - 36 % та Нітроген. Знайдіть формулу сполуки.

3. Анілі́н — C6H5NH2 (феніламін) найпростіший ароматичний амін
Його можна розглядати як похідне бензену, в молекулі якого атом Гідрогену заміщений аміногрупою, або як похідне аміаку, в молекулі якого один атом Гідрогену заміщений радикалом фенілом.

4. Історія
Вперше анілін був отриманий у 1826 при перегонці індиго з вапном німецьким хіміком Отто Унфердорбеном (Otto Unverdorben ), який дав йому назву "крісталлін".
У 1834 Ф. Pyнгe виявив анілін у кам'яно-вугільній смолі і назвав "кіанолом".
У 1841 Ю. Ф. Фрішце отримав анілін нагріванням індиго з розчином КОН і назвав його "аніліном".
У 1842 анілін був отриманий М.М. Зініним відновленням нітробензену дією ( N H 4 ) 2 S і названий ним "бензідамом".
У 1843 А. В. Гофман встановив ідентичність всіх перерахованих сполук.
Промислове виробництво фіолетового барвника мовеїн на основі аніліну почалося у 1856.

5. Фізичні властивості Безбарвна масляниста рідина з характерним запахом.
Безбарвна масляниста рідина з характерним запахом.
Трохи важчий за воду і погано в ній розчинний, добре розчиняється в органічних розчинниках.
На повітрі швидко окиснюється і набуває червоно-бурого забарвлення.
Отруйний.
Назва "анілін" походить від назви однієї з рослин, що містять індиго - Indigofera anil (сучасне міжнародне назва рослини - Indigofera suffruticosa).

6. Хімічні властивості амінів
Гідроксид метиламонію
Не взаємодіє
Хлорид метиламонію
Хлорид феніламонію
(хлористий анілін)

7. Реакція з бромом
Анілін легко взаємодіє з бромною водою при зви­чайних умовах — без каталізатора і нагрівання:
C6H5NH2 + 3Br2 → C6H2 Br3NH2 + 3HBr
C6H2 Br3NH2  - білий осад. Це якісна реакція на анілін!

8. Анілін і інші первинні ароматичні аміни добуті за допомо­гою реакції, яку відкрив у 1842 р. знаменитий російський хі­мік професор Казанського університету М. М. Зінін.
Микола Миколайович Зінін (* 13 (25) серпня 1812, Шуші, Єлизаветпольської губернії, нині Нагірний Карабах — † 6 (18) лютого 1880, Петербург) — видатний російський хімік—органік, академік Петербурзької АН (1865; ад'юнкт з 1855 р., екстраординарний академік з 1858 р., ординарний академік з 1865 р.), перший президент Російської фізико-хімічної спілки (1868–1877).
Як відновник М. М. Зінін використав сульфід амоніаку:
C6H5NO2+ 3(NH4)2 S → C6H5NH2 + 3S + 6 NH3 + 2H2O

9. Добування аніліну
Відкрите М. М. Зініним перетворення ароматичних нітроспо­лук в аміни дало початок новій епосі у хімічній промисловості і стало поштовхом для бурхливого розвитку промисловості орга­нічного синтезу, особливо анілінофарбової і фармацевтичної промисловості.
«Якщо б Зінін не зробив нічого більше, крім пе­ретворення нітробензолу в анілін, то і тоді його ім’я залишилось би записаним золотими буквами в історії хімії», — так закінчив свою промову, присвячену пам’яті
М. М. Зініна, у 1880 р. пре­зидент німецького хімічного товариства, засновник німецької анілінофарбової промисловості А. Ф. Гофман.

10. Застосування аніліну 1). Для синтезу барвників.
2). Для синтезу лікарських речовин (сульфаніламідних)
3). Для синтезу вибухових речовин і високомолекулярних сполук (аніліноформальдегідних смол).

11. Анілінові барвники