1. Mоє рідне місто. Його минуле і теперішнє

2. Коротка історична сторінка Першi згадки про Самбiр в лiтописах вiдносять до 1241 року. Але з археологічних досліджень відомо, що поселення людей у цій місцевості існували ще в доісторичні епохи: при розкопках виявлено бронзові предмети (сокири, серп, браслети), виготовлені приблизно в IX-VIII ст. до н.е., і римські гроші IV століття нашої ери. В першій половині ХІІІ ст. на місці міста було укріплене поселення Погонич, повністю зруйноване татарами в 1241 р. Через якісь час місто постало з руїн вже як муроване поселення, збудоване в західноєвропейських традиціях – тобто так, що не те що яблоку, яблучній насінині не було де впасти. Саме з Самбора в 1604 р. пішов походом на Москву загін Лжедмитрія І, одруженого на дочці самбірського старости Мнішека – красуніМарії. Звичайно ж, у місті були і потужні оборонні вали, і замок. На жаль, до наших днів від оборонних споруд Самбора не збереглося й сліду. В польському "Slowniku Geograficznemu" за 1888 рік вказані цікаві статистичні відомості про Самбір тих часів. Місто, виявляється, простягалося в довжину (разом з приміською зоною) на 10, а в ширину на 3 км, і складалося з чотирьох дільниць. В так званій "Міській" проживало 3042 жителі та було 135 будинків; в "Львівській", відповідно, цифри складали 1986 і 217. В "Пшемисльській" мешкало 1729 чоловік та знаходилось 162 споруди. І, нарешті, в дільниці "Блєх" (там жили переважно євреї) з присілком "Новий Світ" на південь від міста жило 2020 чоловік і було 148 будинків. (Порівняйте це з 1568р., коли в Самборі було127 будинків). Порахували автори словника і всі міські туристичні об'єкти: головною атракцією названо площу Ринок (182,5 на 140 метрів). Всі кам'яниці тоді, за винятком однієї, були одноповерховими.

3. На 38-метровій вежі ратуші, з південного боку, був годинник, виготовлений в 1885р., який вночі підсвітлювався. Місту він обійшовся в чималу суму: 1200 злотих. Населення місто складалося з русинів, поляків, німців, які поселились тут ще в перші роки по наданнню Самбору магдебургії, та євреїв. Українське (русинське) населення селилося поблизу церкви Різдва. Дивно, що автохтони за часів Бони були гостями на своїй землі: королева відправила 16 травня 1553 року до райців Самбора листа, де заборонила русинам купувати в місті будинки, зводити храми та займатись ремеслами. Ич, шовіністка... Євреїв теж взискувала: заборонила їм торгувати на ринку. Уявляєте? Лише в 1732 р. Август ІІ надав привілей, за яким євреї могли ставити будинки на замковому грунті з дерева та мурів (?), відкривати в них крамниці та торгувати, а так як божниця та окописько в місті вже існували, то синам Ізраілю дозволено було відкрити також м'ясну крамницю (зв'язку не зрозуміла, але то таке). У 1685р. було надано бенефіцію місіонерам з Пшемисля. З того часу самбірськими пробощами були саме пшемисльські місіонери.

4. Старе місто, серце Самбора, знаходиться на великому пагорбі. В центрі – Ринок з ратушею (деякі джерела називають датою побудови 1606 р., що малоімовірно. У книзі "Замки і фортеці Західної України" Ореста Мацюка споруда датується 17-19 ст.). Ратушу видно майже звідусіль – завдяки 40-метровій башті з годинником. По периметру будівлі розбито сквер – з клумбами, оригінально підстриженими деревами і дерев‘яним макетом раритетного колодязя. Поруч - пам'ятник похмурому Шевченку. Площа та прилеглі вулички – пішохідна зона. На вул. П. Сагайдачного – грандіозний костел Іоана Хрестителя (1530 р.). Спочатку він був дерев'яним, але після пожежі в 1637р. міщани звели мурований храм. За час свого існування храм був багато разів реконструйованим - бо й горів не раз (скажімо, в 1848р.), тому зараз в ньому легко знайти елементи і готики, і ренесанса. Вражає інтер‘єр храму. Коли я була там, в мене не було цифровика. Коли я приїхала в місто з цифровиком, костел був зачиненим. Недалеко від площі Ринок, на вул. А. Міцкевича зберігся оборонний монастир Бернардинців (1751 р.) з костелом св. Станіслава (18 ст.). В будівлі монастиря зараз знаходиться самбірське училище культури, а в костелі – органний зал. На вул. Чайковського, 4 знаходиться музей бойківщизни, створений місцеою інтелігенцією ще в 30-х рр. ХХ століття. Місто може похвалитися даньою історією шкільництва - про першу школу тут згадано в документах ще від 1573р. При русинській церкві св. Пилипа теж діяла парафіяльна школа (згадана в документах за 1665 та 1666рр.). У 1680 році ієзуїти заложили 5-класний колегіум. З 1792 по 1815р. місто мало й публічну (двокласову?) гімназію, яку пізніше було трансформовано в 8-класну гімназію. Була в Самборі й 7-класова жіноча школа.

5. Печатка с гербом Самбора

7. Дві листівки з ратушею.

10. Він же в 1900 році. Костел Іоана Хрестителя.

11. Колишнє приміщення повітового суду

12. Архітектурні пам’ятки міста Бернардинський монастир (мур.)1709-1751 рр.Самбірвул.А.Міцкевича,5-аСамбір Сьогодні – училище культури

13. Братська могила жертв репресій (пам., ск. В.Гоголь, арх. І. Подоляк, 2000, граніт)2000Самбіркладовище, вул. С.БандериСамбір

14. Пам’ятник Хмельницькому Б.М., гетьману України (1954, мармурова крихта, з/бетон) 1954 Самбір вул.Шевченка, скверСамбір

15. Пам’ятник Шевченку Т. Г., українському поету і художнику (1953, мармурова крихта, з/бетон) 1953 Самбір вул.ШевченкаСамбір

16. Житлово-торговий будинок (мур.)XVІІІст.Самбірвул. Коперніка, 3 Самбір

17. Пошта (мур.)кін.XVІІІ-1890 р.Самбірвул. Коперніка, 8 Самбір

18. Школа (мур.)1882 Самбір вул. Коперніка,12 Самбір

19. Вілла (мур.)сер. ХІХст. Самбір вул. Мазепи,7 Самбір

20. Палац (мур.)поч. ХХстСамбірвул. Стебельського, 3 Самбір