1. « Формування навичок аудіювання на старшому етапі вивчення
« Формування навичок аудіювання
на старшому етапі вивчення
німецької мови»

2. Аудіювання є актуальною темою у сучасній методиці навчання німецької мови, тому що без аудіювання неможливе спілкування, оскільки це процес двосторонній, а аудіювання – одна зі сторін говоріння поряд зі слуханням. І недооцінка аудіювання може негативно позначитися на мовній підготовці учнів.
Поняття "аудіювання" включає процес сприйняття і розуміння мовлення, що звучить.
Основним засобом вивчення іноземної мови є мовне середовище.

3. При аудіюванні зоровий аналізатор значно полегшує сприйняття і розуміння мови на слух. Такі зорові опори, як органи мови, жести, міміка й інші підкріплюють слухові відчуття, полегшують внутрішнє промовляння і з'ясування змісту промови. Навчання аудіювання має такі цілі як: розуміння висловлювання співрозмовника в різних ситуаціях спілкування, в тому числі за наявності незнайомих мовних засобів; розуміння навчальних та автентичних текстів з різним ступенем і глибиною проникнення в їх зміст.

4. Розрізняють контактне та дистанційне аудіювання
Розрізняють контактне та дистанційне аудіювання. При контактному слуханні воно дійсно є складовою частиною усного інтерактивного спілкування, при дистанційному, опосередкованому слуханні (наприклад, радіо, телебачення, фонозапис та ін) ця форма комунікації представляє собою самостійну, що має своїми особливостями форму мовного спілкування.

5.     Під час навчання учнів аудіювання особливу увагу слід звертати на темп викладу й розміри аудійованих текстів, оскільки від них значною мірою залежить якість сприйняття мовлення. Так, за умови зростання темпу викладу вище певної межі, процес осмисленого сприйняття починає гальмувати. Учні не встигають «схопити» зміст мовлення. Водночас за дуже повільного темпу послаблюється увага, і це теж негативно впливає на якість сприйняття. До того ж, полегшене аудіювання не готує до сприйняття нормального мовлення. Тому слід починати із середнього темпу, який для німецької мови складає 90 — 130 слів за хвилину.

6. При виконанні вправ на розвиток мовного слуху широко використовується спрямоване аудіювання. Це аудіювання на впізнавання конкретних слів, структур, витяг конкретної інформації. Що стосується вправ на тренування пам'яті, пропонуються наступні формулювання завдань: Погодитися з твердженням або спростувати їх після прослуховування тексту. Прослухати тест, а потім порівняти його з друкованим та знайти розбіжності. Запам'ятати всі дати, імена, географічні назви. Прослухати слова і згрупувати їх за якимось принципом. Прослухати слова і повторити лише ті, які відносяться до будь-якої теми, що містять географічні назви.

7. У вітчизняній методиці представлена ​​ще одна класифікація вправ: предтекстові і післятекстові.
Зміст предтекстових вправ подають перед початком
прослуховування. Вони сприяють створенню в учнів мотивації , настрою на прослуховування тексту
певного змісту, зняття мовних (лексичних, граматичних та фонетичних) труднощів, а також труднощів, що стосуються країнознавчої інформації.
Основна мета післятекстоих вправ – контроль
розуміння та інтерпретація змісту.
Наведу приклади завдань для аудіювання.

8. Aufgaben zum Text: „Abenteuer im D-Zug“

9. 1. Hört den Text und schreibt alle Verben im Präteritum aus.
Abenteuer im D-Zug
Der D-Zug fuhr durch die Nacht. Draußen flogen schlafende Dörfer und dunkle Städte vorbei. In einem Abteil erster Klasse saß ein Reisender. Er schlief. Plötzlich erwachte er erschrocken, denn ein Mann mit einer Maske trat leise in das Abteil ein. In seiner Hand hatte er einen kleinen Revolver. „Hände hoch!’’ – sagte der Mann. Der Reisende begann zu lachen und rief: „Haben Sie mich aber erschreckt!’’ Der Räuber sagte: „Keine Geschichten! Die Brieftasche her und zwar schnell!’’
Der Passagier lachte noch immer, holte dann die Brieftasche und warf sie fort. „Ich habe ja gesagt,’’ – lächelte der Reisende, „ich besitze wirklich keinen Pfennig’’.
„Warum waren Sie dann so erschrocken, als ich hereinkam?’’ wollte der Räuber wissen. Der Passagier lachte auf.
„Ich dachte, dass Sie der Schaffner sind. Und eine Fahrkarte habe ich auch nicht’’.

10. 2. Falsch oder richtig?
Der D-Zug fuhr am Tage nach Berlin.
Drauβen flogen Wälder und Wiesen vorbei.
Der Passagier las ein interessantes Buch.
Plötzlich erwachte der Passagier erschrocken.
Ein Mann mit einer Maske und einem kleinen Revolver in der Hand trat ein.
Der Räuber durchsuchte die Brieftasche des Reisenden.
Der Räuber fand das Geld.
Der Passagier war erschrocken, weil er dachte, dass der Räuber der Schaffner ist.
Der Reisende hatte eine Fahrkarte.
Der Reisende war guter Laune und lachte die ganze Zeit.

11. Wähle die richtige Variante! Kreuze «a»‚«b» oder «c» an!
1.Diese Episode passierte … Der Reisende begann …
a) in einem D-Zug a) zu weinen
b) in einem Warenhaus b) zu schreiben
c) in einer Schule c) zu lachen
2.Der D-Zug fuhr … Der Räuber fordete…
a) durch die Nacht a) das Geld
b) früh am Morgen b) die Reisepapiere
c) am Samstag um 10 Uhr c) das Photo
3.Іn einem Abteil erster Klasse saß … Der Reisende besaß…
a) ein junger Mann a) Warum ist der Reisende so
b) ein Kind erschrocken?
c) ein Reisende b) Wo ist die nächste Haltestelle?
4.Ins Abteil trat ein Mann … ein c) Wann kommen sie nach Berlin?
a) mit einer Maske Der Passagier hatte…
b) mit einer Tasche a) keine Flugkarte
c) mit einem Rucksack b) keine Fahrkarte
5.Der Mann hatte in der Hand … c) keine Theaterkarte
a) einen kleinen Revolver
b) eine Zeitung
c) eine große Tasche

12. 4. Was passt zusammen?
Der D-Zug a) hatte einen kleinen
Revolver
2. In einem Abteil erster Klasse b) begann zu lachen.
3. Der Mann mit einer Maske c) fuhr durch die Nacht.
4. Der Reisende d) die Brieftasche.
5. Der Räuber forderte e) dass der Räuber der
Schaffnerist.
6. Der Passagier dachte f) saß ein Reisender.

13. 5. Beantwortet die Fragen:
1.Wodurch fuhr der Wagen?
2. Wer saß in einem Abteil erster Klasse?
3. Wer trat in einem Abteil ein?
4. Was hatte er in der Hand?
5. Was sagte er?
6. Was begann der Räuber zu machen?
7. Was forderte der Räuber?
8. Hatte der Reisende das Geld?
9. Was dachte der Räuber?
10. Hatte er auch Fahrkarte?

14. 6. Sucht die passende Wörter. Abenteuer im D-Zug
Der D-Zug fuhr durch … . Draußen flogen schlafende … und dunkle Städte vorbei. In einem … erster Klasse saß ein Reisender. Er schlief. Plötzlich erwachte er erschrocken, denn ein Mann mit einer … trat leise in das Abteil ein. In seiner Hand hatte er einen kleinen … . „Hände hoch!’’ – sagte der Mann. Der Reisende begann zu lachen und rief: „Haben Sie mich aber erschreckt!’’ Der Räuber sagte: „Keine Geschichten! Die … her und zwar schnell!’’
Der Passagier lachte noch immer, holte dann die Brieftasche und warf sie fort. „Ich habe ja gesagt,’’ – lächelte der Reisende, „ich besitze wirklich … Pfennig’’.
„Warum waren Sie dann so …, als ich herein kam?’’ wollte der Räuber wissen. Der Passagier lachte auf.
„Ich dachte, dass sie der … sind. Und eine … habe ich auch nicht’’.
( Dörfer, keinen, Abteil, die Nacht, eine Fahrkarte, erschrocken, Brieftasche, Revolver, Maske, der Schaffner)

15. 7. Wer sagt das: der Räuber oder der Reisende?
Ich habe ja gesagt.
Hände hoch!
Haben Sie mich aber erschreckt!
Die Brieftasche her und zwar schnell!
Eine Fahrkarte habe ich auch nicht.
Warum waren Sie dann so erschrocken, als ich hereinkam?
Ich besitze wirklich keinen Pfenning.
Ich dachte, dass Sie der Schaffner sind.
Keine Geschichte!

16. Отже, в процесі роботи над темою «Аудіювання» були розглянуті сам процес аудіювання як виду мовленнєвої діяльності, його основні механізми, види, а також фактори, що визначають успішність цієї діяльності. Що стосується цих чинників, то були виявлені основні індивідуально - вікові особливості учнів на старшому етапі Знання, а головне використання цих теоретичних засад у процесі навчання аудіювання вкрай важливо для вчителів. Але необхідно пам'ятати і про технічну сторону навчання, а саме про застосування відео - і аудіозасобів на уроках німецької мови . До того ж потрібно враховувати, що навчати аудіювання необхідно в тісній взаємодії з іншими видами мовленнєвої діяльності, в рамках єдиної системи навчання іноземної мови.